Продукти СССР. Брехливість ГОСТу. Що насправді їли та пили в Совєцькому Союзі? | The Документаліст

Дешеві, якісні та натуральні. Такі характеристики продуктам харчування здебільшого дають адепти СРСР, коли говорять про їжу того періоду. Мовляв, у ковбасі було м’ясо, в морозиві – виключно молоко, а у кефірах та сметані – натуральні складники. Жодної хімії та добавок. Але якщо дослідити цю тему глибше, то розумієш, що усе це ще один міф та брехня, а легендарний ГОСТ, державний стандарт якості, ніщо інше, як окозамилювання. Бо ні якісними, ні натуральними продукти в СРСР не були.
Новий випуск The Документаліст розповідає про те, що насправді їли та пили у Радянському Союзі.

Подобається те, що ми робимо? Підтримай наш канал донатом

Стежте за нами тут:

#історія #документаліст #ссср #срср #гост

[Document_history]

❤ Подобається те, що ми робимо? Підтримай наш канал донатом

🤝Бажаєш співпраці з каналом The ДОКУМЕНТАЛІСТ? Напиши нам на пошту:

Підписуйся на наш телеграм:

[Зося-же]

Мені 62 і я свідок всього про що ви розповідаєте, все ПРАВДА!!! Маю велику надію що ті кляті часи не вернуться ніколи, а всі хто ностальгують, насправді ностальгують по своїй молодості.Дякую за Вашу роботу, контент супер!!!💙💛

[ЄвдокіяІванівна-ми]

Як колись казала моя колега: «В савецкае время жилось хорошо, было все, отдыхали везде, учеба была с медициной бесплатная»…вона була дружиною льотчика і в її сімʼї було все потрібне, а я памʼятаю, як мене ставили в чергу батьки, а самі бігли в інший магазин, бо там зайняли чергу. І коли купували 100 г вареної ковбаси, простоявши години в черзі, бо на більше не хватало коштів. А дідусь з бабусею в селі працювали за трудодні і в школою задавали писати твори на тему «чим займається твоя родина». Коли КГБ батька твого знайомого катували в підвалах бо він купив Волгу, на яку збирали всі родичі і користувалися потім всім аулом. «Гарні» були часи, прям «ностальгія» бере за таким.

[i.Albina.S]

Я підсіла і дивлюся вже котрий випуск. Без перерви. Який комфортний ведучий, лаконічно та коротко. Вам велика подяка за роботу !

[nadiiabasaraba]

як завжди Ваші випуски - це шедеври. мені особисто нагадують те, що розповідають мої родичі, часто з доповнюючими та іноді навіть шокуючими для мене фактами. шкода, що лише українською, а не англійською. моя бабуся, що працювала все життя лікарем на Франківщині розповідала про свій досвід перевірки на свинофермі десь коло Снятина. казала, що там свині були дуже худі, брудні і часто помирали від недоїдання і хворіб, але навіть вони йшли на ковбасу. ще один чоловік зі Снятина працював на соковому заводі і розповідав, що соки робили з гнилих фруктів бо з них легше вичавлювати сік. інший чоловік працював на маслозаводі і ніколи в житті не їв масла пояснюючи це тим, що "якби ви бачили як його виготовляють - ви б самі його не їли". пам"ятаю як я коли мені було десь 5-6 років у кінці 80-х стояла в черзі за сметаною (і було це в Рівному, тобто не десь в селі, а в обласному центрі) і дивувалася тому як продавщиця наливала у банки сметану. саме наливала: черпаком, а не ложкою і та сметана була рідка як вода і мала синюшний колір. моя мама, 1956 р.н., виросла в районному центрі на Франківщині досі згадує жахливий хліб дитинства: гороховий, кукурузний, що був твердий як камінь. окремо напишу спогади своєї бабусі-лікарки про отруту, яку лили на полях. не пам"ятаю який то рік був, але вона проїжджала поблизу якогось колгоспу і побачила як жінки віниками просто поливають овочі отрутою. тобто не злегка обприскують, а фактично розливають її. вона відразу ж поїхала до голови того кологспу на що отримала цинічу відповідь: "ви не переживайте. нічого страшного не відбувається. ми сильні люди і нам нічого не зашкодить". бабця настільки розлютилася, що мовчки вийшла з кабінету щоб не наговорити чогось лишнього

[ДарияКирюшова]

Мені 32, як людина що працює в харчовій промисловості все життя, то просто дивлюся і сивію😢, дякувати Богу за технічний прогрес і доступ до адекватної сировинної бази, можливості створювати власні ТУ ( технічні умови) щоб годувати власну націю і не тільки смачно, а повноцінно.

[TheMikaWow]

От навіщо? НАВІЩО я випадково подивилася відео?! Вже другий день дивлюсь всі відео з вашого каналу, другий день 😅😅😅 і не можу зупинитися) Особливо мені сподобалось останнє, про сексуальні відносини в українських селах, ви показали стільки історичних фотографій !!! ❤ я вам дуже вдячна за якісний контент! Я 100% ваш підписник❤️❤️

[leonidgurin]

Вподобайка за цікавий матеріал, повчальність ролику, првдивість, та ще й українською мовою. Більшу частину свого життя прожив при срср.Хочу розповісти про два випадки з свого життя. На початку 50х, вперше скуштував кавовий напій - не сподобалось, гірке, несмачне, потім напої-сурогати згадані в ролику. Спрвжню розчинну каву скуштував на початку 90х, індійську, баночки є досьогодні, зберігаю дрібні деталі. Далі декілька слів про ГОСТи і знак якості. В 94му працював в одній з державних установ м. Кропивницьий(Кіровоград). Начальником відділу кадрів була жінка (Клавдія, ім'я змінено), учасниця другої світової війни, розвідниця. Вона розповіла мені анекдот про знак якості. Далі писатиму мовою оригіналу: на симпозиуме в отеле в коридоре кто то насрал, чтобы узнать кто это сделал вызвали трех экспертов: француза, немца и русского. Первым приступил к работе француз, осмотрел, понюхал и выдал результат - это не француз, парфюм не тот, далее кучу обследовал немец, осмотрел, понюхал, попробовал на зуб и выдал результат - не немец, русские во время войны нам столько железа накидали, что до сих пор срем с осколками. Русский осмотрел и выдал результат - не русский, у нас на каждом говне стоит знак качества. Надіюсь ютуб пропустить таке.

[eeenotik]

мене так дивують люди в коментарях, які кажуть, що в совку люди були добрішими) ви тільки гляньте, скільки маньяків (ґвалтівників, людожерів навіть) було серед тих "добрих" людей! до речі, цікава тема для дослідження для авторів каналу. мої дідусь і бабуся, хоч і провели молодість там, та ностальгії за тим періодом не мають і згадувати не люблять, бо змалку на колгоспі горбатили спини. для баби був улюблений смаколик - хліб зі смальцем, молока того хоч і було вдосталь на колгоспі, де наробилися, та треба було розводити водою, щоб ту мізер, що давали за працю (замість грошей) розділити між членами сім'ї. а як десь взяв більше, то можна було нарватися на донос, бабця з дідусем і досі бояться "вголос" говорити про багато речей при інших людях. чи треба нагадувати, скільки людей висилали у заслання? може, нагадати про "розстріляне Відроження"? чи штучний голод? то те морозиво за пару копійок вартує поверненя до такого часу?


не були тоді люди добрішими, люди були такі ж, як і зараз, то часи були іншими. коли просто про багато страшних подій в совку мовчали і інформації було ніде взяти, то вам і здається, що злоби і хвороб було менше тоді.

[NataliaBlohina]

На початку 80-х наша сусідка працювала на м'ясокомбінаті. Вони з мамою у ліфті познайомились, коли будинок заселився, і сусідка побачила маму зі мною та вагітку моєю сестрою та ковбасу в Якщо культурно, то вона порадила ніколи не купляти ковбасу та сосиски, мовляв "дітям та тобі ні в якому разі не можна!" Періодично вона приносила та продавала мамі нормальне м'ясо. В дитинстві я дивувалась, що це "наш секрет, нікому не розказуй".
Нормальний шоколад був дуже рідко. Проте на кожному прилавку була "сладкая плитка": пластилінові маса кольору шоколад+біла фарба, смаку солодкого пластиліну.
Але найголовніше було сказано моєю колишньою свекрухою (дай боже їй сто років життя подалі від мене))): Ми в Союзі добре ж ли і були щасливі! Я в Москву кожні три місяці їздила! - Мамо, навіщо? - Ну як? Ковбасу одяг, взуття, папір туалетний купляла. І собі, і родичі мені списки писали. - Так а в Москву навіщо? - Так у нас же нічого не була або по великому блату! (Запоріжжя, індустріальне місто, обласний центр).

[les-poderviansky-quotes]

Для повноти картини важливо пояснювати, що існували рівні постачання в совкк, наприклад, всі столиці плюс особливі пром регіони мали і сгущенку і м'ясо нориальне і апельсини, а якась умовна вінниця чи черкаси такого ніколи не бачили, бо вони були на 2 чи 3 рівні постачання. Першим був особливий рівень, потім 1, 2, 3 і до 5го. Тому коли людина волає про якусь якість, завжди треба спершу питати, в якому місті вона жила, тоді стане зрозуміло, чи їй привиділось, чи вона справді могла їсти нормальні продукти.

[galapetrova]

В середині 80-х мала можливість по " блату" мати каву у скляних банках " Jacobs". В Надвірні у костьолі була база райспоживспілки, так ось вона була вщент забита цією кавою, майонезом, шампанським. В магазинах було порожньо, але по " блату" можна було мати. Стелажі у костьолі були настільки високі, наскільки сягали драбини. Що ще більше вразило коли туди потрапила, так це фрески, які пробивалися через вапно на стінах дуже високо, бо там вже не могли замалювати.
Всі теми цікаві, ставлю лайки для просування каналу! Зі святом!!!❤🇺🇦🇺🇦🇺🇦

[m]

Раціон і життя жінки яка працювала на колгоспному полі з ранньої весни до пізньої осені, без вихідних. Півлітрова пляшка молока, якщо маєш корову, варене яйце, шматок старого сала, шматок хліба, влітку додавалися ще огірки й помідори. Моя мати і цього не з'їдала, приносила нам с поля від зайця. Вдома було, що їсти, але те взяти не можна, на полі холодильника нема, і розігріти ніде, холодильником була посадка і туалетом теж. На поле привозили ще воду. Весь день на палючому сонці за трудодні. Вставала мати раніше п'ятої години, займалася господарством, варила в печі їсти і на роботу, поверталася пізно ввечорі, займалася господарством і падала спати, і так пів року навіть більше. Пригадую випадок. Матері потрібно було конче щось зробити по господарству. І вона залишилася вдома. Але не тут то було, по неї приїхав бригадир. Вона заховалася під ліжко, він її знайшов і забрав на поле. Ми тоді не розуміли, що можна жити краще, і що десь люди й живуть краще. Для нас це була норма.

[OLEG]

Пам'ятаю як був малим, і в наше село привозили пломбір. Черга велечезна. Стоїш з 20 ма копійками і не знаєш чи вистачить. Жах та й годі . Як добре ссср сконав, туди йому і дорога.

[ВітаІвахненко-гв]

Дивлюсь відео на кухні, а поруч на полиці отака баночка з-під кави, про яку Ви питали. Їй років 40, але як нова)) Коли мама сушить мелісу чи м'яту до чаю, то я в ту баночку складаю😊 Є в моєї мами одна душевна травма...В наше смт морозиво привозили в бідонах по неділях. Не пломбір, а оте, де купа льоду була, як бонус. І мама не може собі пробачити, що коли ми стояли в черзі, в неї не ставало духу попросити когось попереду з 3-літровою банкою, щоб взяли 50 грам її дитині. Вона все бідкається, чому була така дурна і нерішуча. Здогадуюсь, що в душевній і ''самой читающєй совєцкой'' черзі їй могли просто нахамити у відповідь. Тоді в чергах всі були, як на війні. І, підсвідомо, як у пана Азарова, вінікало пітання: що більше травмує дитину- не поїсти морозива, чи почути, як якийсь чужий дядько гавкає на маму. До речі, в нашому маленькому містечку були масло-молочний і цукровий заводи. Але, мабуть, не для нас...А ще, з відео зрозуміло, чому один з кавових напоїв називався ''Колос''. Але з якого перепою була ще ''Арктика''?? Його для полярників розробляли? Навіть плавлений сирок ''Дружба'' якийсь зрозуміліший, як популярний ''закусон''😅

[waldemar]

Мы жили в Николаеве с 1968 по 1999.
Вто время был Индийский кофе марки Indian Instant Coffee JFK Delight (100 г).
Доставали через знакомого моего отца.
Он работал в мор.порту в охране.

И казался он таким душистым и вкусным...

Конечно, в те времена нам не с чем было сравнивать, качественные напитки нам были недоступны, поэтому индийский кофе казался просто божественным.
Сейчас же мне стало понятно, насколько этот продукт некачественный и неприятный.
Я живу в Германии
(23 года), пью хороший вкусный кофе.
ссср - это самое худшее, что сделали "советы" на планете Земля!

[НастяОстапенко-юу]

Ой, як би так зробити, аби це відео побачили всі українці які жили за часів совку!!! Дякую вам за вашу роботу!❤️

[herravonstein]

Цікаве відео. Моя мама - та сама жителька совкового мегаполісу, яка ностальгує за смачними і доступними продуктами. Вона народилась в Києві і всю свою молодість провела там. Так ось, вона пам'ятає копійчані тістечка, морозиво, молочні коктейлі, смачні сосиски з шкільної їдальні та масло, яке було схоже на манну небесну і її не переконати в тому, якою ціною це все було доступне для жителів міста. Абсолютно боляче одним оком читати історії тисяч українців про їх репресованих та загноблених в колгоспах родичів, а другим оком бачити, з яким захватом твоя власна рідня розпинається про райське життя в совку...

[ЮлияКорж-чц]

Я 76 року народження. Мама і бабуся працювали на хліб заводі, завдяки їхнім "шабашкам", я знала смак усіляких горішків, масла, сгущонки, заготовок до київського торта. Моя мама робила торти для того щербицкого, і розробляла рецептуру тортів. У 83 році мама звільнилась і пішла працювати у лікарню. Так от, тоді ми дізналися ціну масла. Ковбаса- вона зеленіла, коли довго лежала в холодильнику. Смак сосісок відрізнявся від тих, яких "доставали" по блату. Це я точно пам'ятаю, бо ми такі делікатеси "доставали". М'яса - взагалі не пам'ятаю щоб лежало на витріни магазинів, завжди якісь кістки були, то м'ясо теж "доставали", виручало село: кури, кози і все що росло в садку і на городі. Щодо того конченого пломбіру- живучі у Києві, я його не їла, воно мені не подобалось. Я почала їсти морозиво у 98 році. На метро Дарниця, (87 приблизно 89 роки) був ларьок з морозивом, ох і добре воно було, і коштувало десь 1 рубль.
А у селі на канікулах, з рідним дядьком збирали молоко у населення, у тих у кого були корови. Бо вони здавали на голгосп.... Так оте молоко, зливалось у бідони, і дядько мій завжди знімав пробу (лизав пальця і встромляв у банку), щоб молоко не кисле боло. Якщо кисле - то зливалось в окремий бідон і робилась запис у книжечці, що молоко невідповідної якості, і селяни отримували менше коштів. Корови, майже були не привиті, ні якій ветеринар за ними не слідкував ...
Я не розумію взагалі тих людей, які скиглять за тім конченим союзом. Там нічого гарного не було, навіть дитинство, бо вчили читати перші книжечці, про дядю вову, як він бревно тягнув. Садок і школу я не любила.

[tetianapavelko]

Стисло, лаконічно, інформативно👍 Дякую за якісний український продукт 🙏