СІЛЬСЬКА 'ТОЧКА' та ЯК В СЕЛІ КОЛИСЬ У КЛУБ ХОДИЛИ (продовження)

Зараз в селі люди звикли скуповуватися в магазині. Навіть молодь, коли йде в клуб, заходять в магазин, щоб скупитися та десь посидіти перед дискотекою. А якщо є можливість посидіти в магазині за столиком, то це взагалі вважається, ніби гуляєш в ресторані. Але були часи, коли такого не було. Тобто це про покоління, яке пило за клубом самогонку та закушувало яблуками. В ті часи, головним сільським магазином, де можна було купити випивку - була "точка". Пива, вина чи інших напоїв там не було, тільки самогонка. І взагалі, самогонка була, як внутрішня валюта села. Нею можна було не тільки прикрасити якесь дозвілля, а й розраховуватися за внутрішні сільські махінації та афери. Наприклад: коли літом в селі йшли жнива і трактори возили з поля на ферму солому, можна було домовитися з трактористом, щоб привіз додому мажару соломи й розрахуватися з ним банкою самогонки та домашньою закускою. А ще, на фермі працівники, коли хотіли пийнути, крали комбікорм та "заганяли" на "точку", також за самогонку. І вистачало на фермі для всього і для всіх. Охорони тоді не було, хіба, що нічний сторож. Не те, що зараз, навиставляють тієї охорони, немов злочинців охороняють. Ні пройти, ні взяти. Та й то, це якщо в селі є ферма. Бо зараз тих фермів майже не залишилося, а корови скоро будуть занесені в "червону книгу". Також самогонкою можна було розрахуватися з нічним сторожем, який сторожував колгоспну городину. Дати йому літру і набрати собі на полі помідорів, огірків, та всього, що там було. Вистачало для всіх. Самогонка тоді вирішувала всі питання. Коли хлопці ходили до дівок в сусіднє село, то виставляли могорич місцевій братві. Коли молодь тільки починала ходити в клуб, то старші, які вже давно ходили, могли требувати теж могорич. Доводилося красти в батьків самогонку і виставлятися. Або підсилати когось зі старших, щоб сходили на точку, бо молодшим могли й не продати. Також в клубі виставлялися самогонкою за день народження. Приносили банку самогонки, огірки, помідори, кусок сала, замотаний в газету. Пило пів клубу. А зараз клуб можить бути відкритим, грати музика і танцювати декілька чоловік, яких можна перерахувати на пальцях однієї руки. Всі інші сидять в магазинах чи кафешках. Та й то добре, якщо в селі ще клуб залишився. Бо багато клубів вже або з лиця землі стерли, або просто стоять зачинені та не працюють. А молоді доводиться їздити на дискотеку в райцентр, або в якесь велике село, де ще є клуб. Але то вже не воно. Понакупляють собі слабоалкоголки, та сидять сьорбелять. А от раніше було... Пийнули пару чарок біля колодязя за клубом, запили водою з відра, закусили яблуком і на дискотеку... Народу було повно, не проштовхнутися. Приїжджали навіть з іншого села. Музику було чути й на другі села. Навіть співчуваю тим людям, які жили біля клубу. Їм мабуть поганенько спалося вночі, а на ранок могли й штахету на заборі не дорахуватися. Бо були тоді і розбірки між місцевими та гостями з іншого села. А на наступні вихідні брали самогонку і пили мирову. Весело було. Це була молодість, яку вже не повернути.

[ЛарисаСосидко-чк]

Я наче повернулись в юність ! Все правда !Я Зловила себе на тому, що посміхаюсь ! Жаль, що не можна повернути нічого ...А вам, куме Василь, величезна подяка .Чекаємо на нові історії !

[Наталія-тю]

Щиро дякую вам за спогади, дійсно це була наша молодість.

[wald]

Вау))) Оце круть. Давно не було таких гарних історій. Дякую.

[pinacolada]

У тітки на селі у магазині вони купляли : сірники, рибні консерви, цукерки, цукор, сіль, хліб ( який підвозили один день на тиждень ) та МИЛО ‼️👍Ось так і жили - не тужили, може і тужили … наші батьки, але для нас на той час, , море - було по коліна ʼʼ Після клубу - йшли до шкільного яблуневого саду красти яблука ( їли навіть ще не зрілими ), А який смачний був, , Білий налив ʼʼ - НІКОЛИ НЕ ЗАБУТИ 😋🥹… Були ми вічно голодні та дуже худенькі, зате зараз …😢😅😂- такі як КУМ Василь на Ютубі - ГАРНІ 💪👍‼️

[Veronika-vdhy]

Розповідь ваша з гумором і іронією😅, але мені сумно.Думаю, не від того, що пили молоді самогонку, а більш від того, що і клубу в селі немає, і молодість не вернеться, бо, як у на кажуть, з ярмарку ідемо вже😢 .
А Вам, Куме Василю, спасибі, що відтворюєте життя українського села.На різного пошибу критиканів не звертайте уваги😊

[ВасилийИванович-йь]

Я саме с того покоління, скільки того самогону було випито за клубом і непорахувати. 😊

[innayaremchuk]

Мене бабуся посилала в кооперацію по хліб. Це так місцеві називали магазин, в якому мало що було. Одна кооперація на все село. А село називалося Нападівка, Калинівського району. Давно це було...

[Viktor.Dominus]

Спогади то класні. Я сам це все пережив. Але давайте не забуваймо про темні сторони цього всього. Наприклад - була тільки самогонка, закусували яблуками. Пили всі, щоб не відставати від компанії. І почуватися на рівні. Тільки от комусь могло стати погано. І вже лікарі приїзжають, або просто вдома дехто цілий день відсипається. Пиятика та й годі. Або ж, автор доречно наголосив про штахети. Такі розборки між молоддю не завжди закінчувались синяками. Могли бути і каліцтва і навіть смертельні випадки. Все то воно класно - село. Природа, робота. А клуби.... тут багато нюансів. То вже хай краще слабоалкоголку сьорбають і дівок додому проводжають, ніж мають пити поза клубами самогон і бити один другого штахетами. Я і сам виріс в селі. І в мене є шрам на голові після штахети. А відпочивав я з друзями досить чудово і без клубів. На озеро їздили, на шашличок. А вечорами в садку сиділи допізна. Та й так і пролетіла юність.

[ВераНазола]

Мало того, ще скажу що часом щоб розразуватися в селі грошей не хотіли, а самогонки....Ми теж міняли в 90х роках зерно і комбикорм на самогонку, кормили свіней і птицю, купили* двійку/, пригнану з Угорщини, на тій /двійці/ їздили в сусідню область в поля по кукурудзу/23 мішки влазило в салон. Але чоловік так любив ту самогонку, що допився до развода, я з радістью продала жигуль, перехрестилася і пішлі з дачи на балкон...Ті часи згадую по-різному, шкода що не була мудра зато щаслива

[Grimtooor]

Так ходили виручали цих злодіїв які смагою барижили, а зараз ми їх знешкоджуємо.

[ВасилийКоробко-уя]

васику красти ж бо то гріх.так само як і пиячити.жили ми всі в гріхові невимовному.і за всі ті гріхи ми теперки розплачуємося.я не за гріхи божі.перед богом им прості чисті немов та крапля самогону двойної перегонки.ми розплачуемось нашими здоровям та життям за те що так по дурному проживали свій вік не по своїй а чорт знає по якій волі того порядку що нам вперли в наше життя.як гумористичну розповідь приймаю а як ностальгію за марно прожитими роками =НІ.ось на старості я так же як і раніше живу в селі та радію що не дожився до того як моя мати після рабської праці отримала пенсію в 12 деревяних рублів та раділа що хоч на хліб вистачає.зараз хоч і не багаті та все таки більше спокійна старость.я кажу тільки за себе .в інших по різному.