Пластификаторы и бетонные добавки.

Улучшают ли качество бетонного раствора пластификаторы и бетонные добавки. Какие из бетонных добавок действительно эффективны. К каким видам работ подходят бетонные добавки и пластификаторы.

МастерРем тел: [phone]

#мастеррем #мастерремспб #ремонтмастеррем #ремонтвкредит #ремонтквартиры #ремонтжилыхпомещений #ремонтспб #ремонтподключ #ремонтвквартиреподключ #ремонтнежилыхпомещений #ремонтсанузла #ремонтванны #недорогойремонтспб #строительство #ремонтныеработы #ремонтсвоимируками #каксделатьремонт #отделкаквартиры #ремонтквартирывстилелофт #пластификаторыдлябетона #бетонныедобавки #бетон #бетонныйраствор #цемент #цементнопесщанаясмесь #добавкипластифицирующиебетоннуюсмесь #противоморозныедобавкивбетоннуюсмесь #пластификаторбетон #купитьбетоннаядобавка

[inb_interaction]

Насчет противоморозных порадовал.
Может начнут люди понимать, что противоморзка нужна, чтобы довезти раствор до площадки, а не обеспечить схватывание при минусовой температуре. Любые бетонные конструкции зимой нужно подогревать во время гидратации, это должны понимать все кто работает с бетоном.

[Evgeni-Evgenich]

Твердение и созревание, как-то связаны с высыханием ? 🤔

[eitcrgy]

Как проверить строить перед вами ? Стпросите размер цемента .
Посмотрите порно, как подан материал, уважаете себя так уважайте тех кто смотрит, а шнура зачем вставили в конце ?

[yfdmvkk]

Только один вопрос ЗАЧЕМ???
Ти же єтим дишать будеш!!! Ти и твои внуки!!!!

Поверхнево-активні речовини (ПАР (поверхносно активние вещества (ПАВ)), сурфактанти, детергенти) — хімічні
речовини, які ЗНИЖУЮТЬ ПОВЕРХНЕВИЙ НАТЯГ РІДИНИ, ПОЛЕГШОЮТЬ РОЗТІКАННЯ, у тому числі знижуючи поверхневий натяг на межі двох рідин. Вони є основними
компонентами будь-яких миючих засобів, які завдяки своїм хімічним
властивостям забезпечують очищення поверхонь та тканин від забруднень.

Існують чотири групи ПАР, які відрізняються за своїми властивостями та
ступенем шкідливого впливу на людину: катіонні, аніонні, амфотерні та
неіоногенні. Встановлено, що найбільш небезпечними є катіонні ПАР [1, 2].

Навіть при ретельному ополіскуванні
посуду або одягу на їхніх поверхнях залишаються певні кількості хімічних
речовин, що входили до складу миючого засобу. При тривалій дії на людський
організм вони можуть проявляти свою негативну дію. Основними шляхами
потрапляння компонентів побутової хімії у людський організм є вдихання
випарів цих речовин під час прання та безпосереднє проникнення компонентів
через шкірні пори.

Не менш небезпечними компонентами миючих засобів є фосфати, які
знаходяться там у вигляді триполіфосфату натрію. Він необхідний для
пом'якшення води до такого рівня, щоб відіпрати будь-який тип тканини від
більшості відомих забруднень. З іншого боку, таку кількість фосфатів дуже
складно виполоскати та випрати з тканин (особливо шерсті, вовни та
синтетики).

Потрапляючи на поверхню шкіри разом з пральним порошком, фосфати
порушують кислотно-лужний баланс клітин шкіри, який має захисну функцію.
Через це, перш за все, виникають дерматологічні захворювання. Окрім впливу на шкірний покрив, фосфати впливають і на роботу організму в цілому, так як
через шкіру вони проникають у кров і змінюють у ній відсотковий вміст
гемоглобіну, щільність сироватки крові, вміст білка. Це веде до порушення
функції нирок, печінки, скелетних м’язів, що призводить до отруєнь,
порушення обмінних процесів та загострення хронічних захворювань.
Встановлено, що основний механізм впливу сполук фосфору – взаємодія
їх з ліпідно-білковими мембранами і проникнення через них у різноманітні
структурні елементи клітини, викликаючи тим самим суттєві зміни в
біохімічних та біофізичних процесах. [2, 4]
Фосфати сприяють значному підсиленню токсичних властивостей ПАР:
проникненню ПАР через пори шкіри, зневодненню шкірного покриву, більш
активному руйнуванню клітинних мембран. Накопичуючись на волокнах
тканини та проникаючи до кровоносної системи, вони призводять до змін
фізико-хімічних властивостей самої крові, порушенню імунітету, шлунково-
кишкових пухлин, перериванню вагітності у жінок.

На сьогоднішній день майже усі цивілізовані країни світу повністю
заборонили використання фосфатів у миючих засобах або звели їх вміст до
мінімуму (2-7% у Європі при використанні в Україні на рівні 22%). Фосфати
заборонили використовувати навіть у таких країнах, як Гонконг, Таїланд,
Корея. В Україні закон про обмеження використання фосфатовмісних миючих
засобів поки що не затверджено.
Синтетичні ПАР відносяться, в основному, до 3-го та 4-го класу небезпеки, тобто є помірно- та малотоксичними речовинами та чинять подразнюючу дію на шкіру та слизову оболонку органів дихання та очей. Остання властивість особливо характерна для порошковидних (сипучих) СМЗ, основними компонентами яких є детергенти.
Так як синтетичні ПАР є основними компонентами більшості препаратів побутової хімії, особистої гігієни та косметично-парфумерних засобів, вони потребують проведення санітарно-гігієнічної експертизи та токсиколого-гігієнічної оцінки на безпечність для здоров’я людини перед впровадженням у виробництво та широке використання населенням у побуті.

ИТОГ: було проаналізовано вплив поверхнево-активних речовин на
організм людини та зазначені можливі фактори небезпеки для здоров’я.
Найпоширенішими негативними наслідками впливу ПАР на здоров’я є
алергічні реакції, дерматити та розлади шлунково-кишкового тракту.

Науковий керівник: Полукаров Ю. О., к.т.н., доц. (каф. ОППЦБ КПІ ім. Ігоря
Сікорського)
Література
1. Волощенко О.И., Мудрый И.В., Голенкова Л.Г. Гигиеническая
значимость детергентов в современном жилище // Гигиена и санитария. —1986.
– N 1. – С. 9-12.
2. Голенкова Л.Г. Гігієнічне обгрунтування раціонального застосування
миючих засобів для обробки тканин одягу: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. –
К.: Інститут медицини праці, 1994.
3. Светлый С.С. Отравление химическими средcтвами, применяемыми в
быту // Лечение острых отравлений / Под ред. М.Л. Тараховского. – К.:
Здоров'я, 1982. – С. 182-185.
4. Волощенко О.И., Мудрый И.В. Гигиеническое значение поверхностно-
активных веществ. – К.: Здоров'я, 1991. – 176 с.
Wortmann F. Allergene im Haushalt Zbt. Barteriol., Reihe B. // Nygiene. –
1986. – Bd. 183, N 2–3. – S. 204-210