Киев бабин яр памятник Елены Телиги #київ #киев #kiev #kyiv

#память #оленателіга #бабиняр #бабийяр #яр #поетеса #памятник #київ #література #українськамова #лютий #2017 #сквер #одяг #капелюх #сукнч #серце #книга #хрест

#яр #памятник #память #история #литература #оун #упа

Фінансово підтримати канал
5168 7450 1840 3607

[artemiyshulgin]

Памятник Елене Телиге в Бабьем Яру – это второй киевский памятник украинской поэтессе. Первый был установлен в 2009 году на территории Киевского Политеха.
Свою жизнь Елена Телига (1906-1942) посвятила служению народу и языку, которые были родными для нее лишь наполовину. Рожденная в Подмосковье поэтесса готова была отдать жизнь за Украину и ее независимость. Позже она с матерью переехал к отцу в Чехословакию. Путешествуя Украиной, девушка влюбилась в ее красоту и людей. В 1941 году Елена с мужем отправляются в Киев. За четыре месяца в городе, несмотря на руины и нищету, ей удается сплотить вокруг себя неравнодушного молодежь. В 35 лет Телига стала главой Союза писателей и журналистов. Когда в 1942 году Киев оккупировали немецкие войска, гитлеровцы одну за другой громили редакции украинских газет. На очереди была и украинская Союз писателей. Елене советовали как можно быстрее уехать из Киева, но она и слушать не хотела о побеге. Гестапо арестовало не только Елену, но и ее мужа. Дальше - допросы, пытки, издевательства. Приговор поэтессе объявили без суда и следствия. Ее расстреляли в Бабьем Яру, там же и похоронили, хотя есть версия, что она не дождалась казни и перерезала себе вены. Еще по одному предположению, Телигу расстреляли в застенках гестапо на улице Владимирской, а затем похоронили на Лукьяновском кладбище.
В Бабьему Яру в 1992 году был установлен крест в память о расстрелянных украинских националистах, в том числе и об Елене Телиге. А монумент активистке антифашистского подполья открыли в Бабьем Яру 25 февраля 2017 года, к 75-й годовщине ее смерти. Хотя его еще должны были установить в 2006 году, к 100-летию со дня рождения. Памятник находится на пересечении улиц Телиги и Мельникова (рядом со станцией метро «Дорогожичи»).
Монумент установлен в центре обустроенного сквера. Он представляет собой ростовую бронзовую фигуру Елены Телиги, установленный на невысокий гранитный постамент. Поэтесса изображена в шляпке и платье, прижимающей к сердцу книгу. Позади ее две гранитные стелы, расстояние между которыми, а также прорези на них образуют крест. На внешней грани памятника текст (на украинском языке): «Памятник Елене Телиге и ее соратникам, погибшим за независимость Украины». На тыльной стороне указаны авторы и дата.
Авторы: скульпторы А. Рубан, В. Липовка, архитектор И. Ершов, исполнительный архитектор А. Даниленко

[artemiyshulgin]

Памятник Елене Телиге в КПИ расположен в одноименном сквере, известном также как "Поляна", напротив 12-го корпуса университета. Выбор места для памятника не случайный - отец Елены преподавал в КПИ, а во время оккупации поэтесса жила неподалеку и часто гуляла в этих местах. Поэтесса изображена в 18-летнем возрасте, сидящей на лавочке с тетрадкой на коленях.

Торжественное открытие памятника Елене Телиге состоялось 31 августа 2009 года. Часть средств на памятник собрали студенты и преподаватели КПИ, а часть - пожертвовал выпускник КПИ, меценат - Дмитрий Андреевский.
Елена Телига (1906-1942) — украинская поэтесса и литературный критик. В 1918–1922 гг. - жила в Киеве, на Шулявке. Как член ОУН, в октябре 1941 г. Елена Телига нелегально прибыла в оккупированный нацистами Киев и сразу взялась за организацию литературного кружка, довольно быстро сформировавшийся в Союз украинских писателей, который она возглавила. Впоследствии она редактировала литературно-художественное приложение к газете «Украинское слово» - «литавры», на страницах которого проповедовались националистические идеи. Зимой 1941 г. эти газеты были закрыты за антиокупационные настроения. Елена Телига как руководитель организации украинских писателей вместе с мужем и еще около 40 подпольщиками 21 февраля 1942 г. были расстреляны нацистами в Бабьем Яру. За свою довольно короткую жизнь Елена Телига не успела издать ни одной собственной сборки (все они вышли после). Основные произведения: «Современникам», «Радость», «Поворот», «Мужу», «Жизнь», «Ответ» «Накануне», «Лето», «Вечерняя песня».

Автор: скульптор В. Щур.
Адрес: улица Политехническая, 9/16

[artemiyshulgin]

Пам'ятник Олені Телізі у Бабиному Яру – це другий київський пам'ятник українській поетесі. Перший був встановлений у 2009 році на території Київського Політеху.
Своє життя Олена Теліга (1906-1942) присвятила служінню народу та мові, які були рідними для неї лише наполовину. Народжена в Підмосков'ї поетеса була готова віддати життя за Україну та її незалежність. Пізніше вона з матір'ю переїхала до батька до Чехословаччини. Подорожуючи Україною, дівчина закохалася у її красу та людей. 1941 року Олена з чоловіком вирушають до Києва. За чотири місяці в місті, незважаючи на руїни та злидні, їй вдається згуртувати навколо себе небайдужу молодь. У 35 років Теліга стала головою Спілки письменників та журналістів. Коли 1942 року Київ окупували німецькі війська, гітлерівці одну за одною громили редакції українських газет. На черзі була й українська Спілка письменників. Олені радили якнайшвидше виїхати з Києва, але вона й слухати не хотіла про втечу. Гестапо заарештувало не лише Олену, а й її чоловіка. Далі – допити, тортури, знущання. Вирок поетесі оголосили без суду та слідства. Її розстріляли в Бабиному Яру, там же й поховали, хоча є версія, що вона не дочекалася страти та перерізала собі вени. Ще за одним припущенням, Телігу розстріляли в катівнях гестапо на вулиці Володимирській, а потім поховали на Лук'янівському цвинтарі.
У Бабиному Яру 1992 року було встановлено хрест на згадку про розстріляних українських націоналістів, у тому числі й про Олену Телізу. А монумент активістці антифашистського підпілля відкрили у Бабиному Яру 25 лютого 2017 року, до 75-х роковин її смерті. Хоча його ще мали встановити в 2006 році, до 100-річчя від дня народження. Пам'ятник знаходиться на перехресті вулиць Теліги та Мельникова (поруч зі станцією метро «Дорогожичі»).
Монумент встановлений у центрі облаштованого скверу. Він є ростовою бронзовою фігурою Олени Теліги, встановлений на невисокий гранітний постамент. Поетеса зображена у капелюшку та сукні, що притискає до серця книгу. Позаду неї дві гранітні стели, відстань між якими, а також прорізи на них утворюють хрест. На зовнішній межі пам'ятника текст (українською мовою): «Пам'ятник Олені Телізі та її соратникам, які загинули за незалежність України». На тильній стороні вказані автори та дата.
Автори: скульптори О. Рубан, В. Липовка, архітектор І. Єршов, виконавчий архітектор О. Даниленко

[IrynaOhorenko]

Ви знаєте що, мій пес вже помер😕😟🙁☹️🥺😦😧😨😰😥😢😭😱😖😣😞😓😩😫

[artemiyshulgin]

Пам'ятник Олені Телізі у Бабиному Яру – це другий київський пам'ятник українській поетесі. Перший був встановлений у 2009 році на території Київського Політеху.
Своє життя Олена Теліга (1906-1942) присвятила служінню народу та мові, які були рідними для неї лише наполовину. Народжена в Підмосков'ї поетеса була готова віддати життя за Україну та її незалежність. Пізніше вона з матір'ю переїхала до батька до Чехословаччини. Подорожуючи Україною, дівчина закохалася у її красу та людей. 1941 року Олена з чоловіком вирушають до Києва. За чотири місяці в місті, незважаючи на руїни та злидні, їй вдається згуртувати навколо себе небайдужу молодь. У 35 років Теліга стала головою Спілки письменників та журналістів. Коли 1942 року Київ окупували німецькі війська, гітлерівці одну за одною громили редакції українських газет. На черзі була й українська Спілка письменників. Олені радили якнайшвидше виїхати з Києва, але вона й слухати не хотіла про втечу. Гестапо заарештувало не лише Олену, а й її чоловіка. Далі – допити, тортури, знущання. Вирок поетесі оголосили без суду та слідства. Її розстріляли в Бабиному Яру, там же й поховали, хоча є версія, що вона не дочекалася страти та перерізала собі вени. Ще за одним припущенням, Телігу розстріляли в катівнях гестапо на вулиці Володимирській, а потім поховали на Лук'янівському цвинтарі.
У Бабиному Яру 1992 року було встановлено хрест на згадку про розстріляних українських націоналістів, у тому числі й про Олену Телізу. А монумент активістці антифашистського підпілля відкрили у Бабиному Яру 25 лютого 2017 року, до 75-х роковин її смерті. Хоча його ще мали встановити в 2006 році, до 100-річчя від дня народження. Пам'ятник знаходиться на перехресті вулиць Теліги та Мельникова (поруч зі станцією метро «Дорогожичі»).
Монумент встановлений у центрі облаштованого скверу. Він є ростовою бронзовою фігурою Олени Теліги, встановлений на невисокий гранітний постамент. Поетеса зображена у капелюшку та сукні, що притискає до серця книгу. Позаду неї дві гранітні стели, відстань між якими, а також прорізи на них утворюють хрест. На зовнішній межі пам'ятника текст (українською мовою): «Пам'ятник Олені Телізі та її соратникам, які загинули за незалежність України». На тильній стороні вказані автори та дата.
Автори: скульптори О. Рубан, В. Липовка, архітектор І. Єршов, виконавчий архітектор О. Даниленко