Київ Бабин Яр пам’ятник Олени Теліги #kiev #киев

#київ #литература #оун #упа #память #памятник

Фінансово підтримати канал
5168 7450 1840 3607

[artemiyshulgin]

Пам'ятник Олені Телізі у Бабиному Яру – другий київський пам'ятник українській поетесі. Перший був встановлений у 2009 році на території Київського Політеху.

Своє життя Олена Теліга (1906-1942) присвятила служінню народу та мові, які були рідними для неї лише наполовину. Народжена в Підмосков'ї поетеса була готова віддати життя за Україну та її незалежність. Згодом вона з матір'ю переїхала до батька до Чехословаччини. Мандруючи Україною, дівчина закохалася в її красу та людей. 1941 року Олена з чоловіком вирушають до Києва. За чотири місяці в місті, незважаючи на руїни та злидні, їй вдається згуртувати навколо себе небайдужу молодь. У 35 років Теліга стала головою Спілки письменників та журналістів. Коли 1942 року Київ окупували німецькі війська, гітлерівці одну за одною громили редакції українських газет. На черзі був і український альянс письменників. Олені радили якнайшвидше виїхати з Києва, але вона й слухати не хотіла про втечу. Гестапо заарештувало не лише Олену, а й її чоловіка. Далі – допити, тортури, знущання. Вирок поетесі оголосили без суду та слідства. Її розстріляли в Бабиному Яру, там же й поховали, хоча є версія, що вона не дочекалася скарбниці та перерізала себе вени. Ще за одним припущенням Телігу розстріляли в катівнях гестапо на вулиці Володимирській, а потім поховали на Лук'янівському цвинтарі.

У Бабиному Яру 1992 року було встановлено хрест на згадку про розстріляних українських націоналістів, у тому числі й про Олену Телізу. А монумент активістці антифашистського підпілля було відкрито у Бабиному Яру 25 лютого 2017 року, до 75-х роковин її смерті. Хоча його ще мали встановити в 2006 році, до 100-річчя від дня народження. Пам'ятник знаходиться на перехресті вулиць Теліги та Мельникова (поруч зі станцією метро «Дорогожичі»).

Монумент встановлений у центрі облаштованого скверу. Він є ростовою бронзовою фігурою Олени Теліги, встановленою на невисокий гранітний постамент. Поетеса зображена в капелюшку та сукні, що притискає до серця книгу. Позаду неї дві гранітні стели, відстань між якими, а також прорізи на них утворюють хрест. На зовнішній межі пам'ятника текст (українською мовою): «Пам'ятник Олені Телізі та її соратникам, які загинули за незалежність України». На тильній стороні вказані автори та дата.

Автори: скульптори О. Рубан, В. Липівка, архітектор І. Єршов, виконавчий архітектор О. Даниленко

[Борис-птр]

СЛАВА НАШИМ МУЖНІМ ЗАХИСНИКАМ СЛАВА УКРАЇНІ !!!❤❤❤❤❤; смерть рашистським окупантам нелюдям дітовбивцям вурдалакам смерть путлеру

[artemiyshulgin]

The monument to Olena Teliza near Babyny Yar is the second monument to the Ukrainian poetess in Kyiv. The first was installed in 2009 on the territory of Kyiv Polytechnic.

Olena Teliga (1906-1942) devoted her life to the service of the people and the language, which were only half native to her. Born in the suburbs of Moscow, the poetess was ready to give her life for Ukraine and its independence. Later, she moved with her mother to her father in Czechoslovakia. Traveling through Ukraine, the girl fell in love with its beauty and people. In 1941, Elena and her husband left for Kyiv. In four months in the city, despite the ruins and the poor, she manages to gather around her a caring youth. At the age of 35, Teliga became the head of the Union of Writers and Journalists. When German troops occupied Kyiv in 1942, the Nazis destroyed the offices of Ukrainian newspapers one by one. The Ukrainian Alliance of Writers was next in line. Elena was advised to leave Kyiv as soon as possible, but she did not want to hear about the flow. The Gestapo arrested not only Elena, but her husband. Then - interrogations, torture, abuse. The poet's conviction was declared without a trial or investigation. She was shot in Babiny Yar and buried there, although there is a version that she did not wait for the treasury and cut her veins. According to another assumption, Teliga was shot in the Gestapo torture chambers on Volodymyrska Street, and later buried at the Lukyaniv Cemetery.

A cross was erected near Baby Yar in 1992 in memory of shot Ukrainian nationalists, including Olena Teliza. And the monument to the activist of the anti-fascist underground was opened near Babyny Yar on February 25, 2017, to the 75th anniversary of her death. Although it was still to be installed in 2006, for the 100th anniversary of his birth. The monument is located at the intersection of Teliga and Melnikova streets (next to the Dorogozhichi metro station).

The monument is installed in the center of the equipped square. It is a tall bronze figure of Elena Teliga, which is installed on a low granite pedestal. The poetess is depicted in a hat and dress, holding a book to her heart. Behind her are two granite ceilings, the distance between which, as well as the slots on them, form a cross. On the outer border of the monument, the text (in Ukrainian): "Monument to Olena Teliza and her comrades who died for the independence of Ukraine." The authors and date are indicated on the back.

Authors: sculptors O. Ruban, V. Lypivka, architect I. Yershov, executive architect O. Danylenko

[artemiyshulgin]

Памятник Елене Телизе возле Бабьего Яра – второй киевский памятник украинской поэтессе. Первый был установлен в 2009 году на территории Киевского Политеха.

Свою жизнь Елена Телига (1906-1942) посвятила служению народу и языку, которые были родными для нее только наполовину. Родившаяся в Подмосковье поэтесса была готова отдать жизнь за Украину и ее независимость. Впоследствии она с матерью переехала к отцу в Чехословакию. Путешествуя по Украине, девушка влюбилась в ее красоту и людей. В 1941 году Елена с мужем отправляются в Киев. Через четыре месяца в городе, несмотря на развалины и нищету, ей удается сплотить вокруг себя неравнодушную молодежь. В 35 лет Телига стала главой Союза писателей и журналистов. Когда в 1942 г. Киев оккупировали немецкие войска, гитлеровцы одну за другой громили редакции украинских газет. На очереди оказался и украинский альянс писателей. Елене советовали поскорее уехать из Киева, но она и слушать не хотела о потоке. Гестапо арестовало не только Елену, но и ее мужа. Далее – допросы, мучения, издевательства. Веру поэтессы объявили без суда и следствия. Ее расстреляли в Бабьем Яру, там же и похоронили, хотя есть версия, что она не дождалась казны и перерезала себе вены. Еще по предположению Телигу расстреляли в застенках гестапо на улице Владимирской, а впоследствии похоронили на Лукьяновском кладбище.

Возле Бабьего Яра в 1992 году был установлен крест в память о расстрелянных украинских националистах, в том числе и об Елене Телизе. А монумент активистке антифашистского подполья был открыт возле Бабьего Яра 25 февраля 2017 года, к 75-й годовщине ее смерти. Хотя его еще предстояло установить в 2006 году, к 100-летию со дня рождения. Памятник находится на перекрестке улиц Телиги и Мельникова (рядом со станцией метро «Дорогожичи»).

Монумент установлен в центре оборудованного сквера. Он является ростовой бронзовой фигурой Елены Телиги, которая установлена ​​на невысокий гранитный постамент. Поэтесса изображена в шляпке и платье, которое прижимает к сердцу книгу. Позади нее два гранитных потолка, расстояние между которыми, а также прорези на них образуют крест. На внешней границе памятника текст (на украинском языке): «Памятник Елене Телизе и ее соратникам, погибшим за независимость Украины». На задней стороне указаны авторы и дата.

Авторы: скульпторы О. Рубан, В. Липовка, архитектор И. Ершов, исполнительный архитектор О. Даниленко

[Ярослав-зпн]

Из 1500 расстрельной команды Бабьего Яра - 1200, это были щирые украинцы. Мельниковцы.