'Слава Богу!' / Ранкові Читання - 24/11/2022

Цей скарб ми носимо в глиняних посудинах, щоб велич сили була Божа, а не наша (2 Кор. 4:7).

Усі добрі якості, які мають люди, є Божим даром; добрі діла звершуються Божою благодаттю через Христа. Оскільки люди всім зобов’язані Богові, то й слава від того, ким вони є і що роблять, належить тільки Йому; люди – лише знаряддя в Божих руках.

Ба більше, на підставі біблійних історій довідуємося, якою небезпечною справою є вихваляння або звеличування людини; якщо тільки особистість починає забувати про свою цілковиту залежність від Бога і покладатися на власні сили, її падіння стає неминучим. Кожна людина провадить боротьбу з ворогами, котрі сильніші від неї… Ми не здатні боротися власними силами, тому все, що відвертає наші думки від Бога, усе, що призводить до самозвеличення та відчуття власної незалежності, неодмінно приготує дорогу для нашого падіння. Біблія має на меті викликати недовір’я до людської сили і водночас вселити віру в силу Божественну (Патріархи і пророки. С. 717).

Наш Небесний Отець не послав з Неба ангелів, щоб вони проповідували спасіння людям. Він відкрив нам дорогоцінні істини Його Слова і насадив істину в нашому серці, щоб ми могли передати її тим, хто перебуває в темряві. Якщо ми справді скуштували дорогоцінні Божі дари в Його обітниці, то повинні передати це знання іншим…

Ми маємо працювати кожен зокрема, адже на нас була покладена велика відповідальність. Ми повинні виявляти невтомну енергію, тактовність і старанність у цій роботі, узяти на себе тягар з огляду на небезпеку, на яку наражаються наші сусіди й друзі. Нам необхідно працювати, як працював Христос. Ми повинні проголошувати істину, якою вона є в Ісусові, і тоді на нашому одязі не буде крові людських душ. Водночас маємо відчувати власну цілковиту залежність від Бога й довіряти Йому, бо знаємо, що нічого не зможемо зробити без Його благодаті й сили. Один насаджуватиме, інший поливатиме, але виростити може тільки Бог. Тож візьмемося до праці, із плачем сіючи дорогоцінне насіння Істини й довіряючи Богові, Котрий зрощує (В небесних оселях. С. 331).

Наш обов’язок, наша міць, наші щастя, корисність і спасіння закликають кожного з нас докласти найбільшої старанності, щоб знайти благодать Христа (Там само. С. 184).