'Управителі Божої благодаті' / Ранкові Читання - 23/02/2022

Показать описание

Служіть один одному — кожний тим даром, якого одержав, наче добрі управителі різноманітної Божої благодаті (1 Петра 4:10).

Пізнання Божої благодаті, істин Його Слова, так само як і тимчасові дари: час і гроші, таланти і вплив, — усе це довірене Богом і має використовуватися на славу Його й для спасіння людей. Ніщо не може бути більш образливим для Бога, Який постійно благословляє Своїми дарами людей, ніж бачити, як людина егоїстично привласнює собі ці дари й не повертає Тому, Хто їх подарував. Сьогодні Ісус на Небесах готує оселі для тих, хто любить Його; навіть більше, ніж оселі, ціле Царство, яке буде передане нам. Однак усі, хто успадковує ці благословення, повинні стати учасниками Христового самозречення й самопожертви для блага інших.

Ніколи ще не було більшої потреби в серйозній, самовідданій праці в справі Христа, ніж тепер, коли час випробування швидко добігає кінця й остання звістка милості повинна бути проголошена світу...

Усе, що люди отримують від щедрот Божих, як і раніше належить Богові. Усе те цінне й прекрасне, чим Він обдарував нашу Землю, віддане в наші руки, щоб випробувати нас, перевірити, наскільки глибока наша любов до Господа й наша вдячність за Його милість. Чи то матеріальні скарби, чи багатство інтелекту, вони повинні бути покладені до ніг Ісуса як добровільний дар...

Усе, що ми віддаємо Богу, по Його милості та щедрості кладеться на наш рахунок, і Він визнає нас вірними управителями... Ангели Божі, сприйняття яких не затьмарене гріхом, розуміють, що Небо дарує Свої блага, щоб вони були повернуті й примножили славу великого Подателя. Добробут людини пов’язаний із пануванням Бога. Божа слава — це радість і благословення всіх створених істот. Коли ми прагнемо прославити Його, то в такий спосіб здобуваємо собі велике добро, яке тільки можемо отримати... Бог закликає присвятити Йому на служіння всі наші здібності, усі дари, отримані від Нього. Він хоче, щоб ви сказали разом з Давидом: «Від Тебе це все походить, і ми віддали лише те, що самі отримали з Твоїх рук» (1 Хронік 29:14) (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 731-737).