Вбивча депресія: як розпізнати та подолати хворобу

preview_player
Показать описание
💫💫💫Нарешті!!! Телеграм-канал «Чорний психолог. У моїй голові»😎😎😎

У світі, де стреси штурмують нас з усіх боків, впасти у депресію дуже просто. Тількі ось як зрозуміти - чи то просто настрою «хронічно» нема, чи вже пора звертатися по допомогу до психолога. В цьому відео військовий психолог Андрій Козинчук розповідає про вплив депресії на нашу психіку та фізичне здоров'я. Поговоримо про симптоми, які можуть стати першими "дзвониками". Про тести, що допомогають виявити депресію. Про те, чому люди бояться антидепресантів та чи справді вони такі «страшні». Дамо поради тим, хто стикнувся з депресією у своїх рідних. Це відео - для кожного, хто хоче знати, як уникнути депресії або подолати її.
#депресія #психологія #здоров'я #антидепресанти
#профілактика #близькі #тестиБєка #поради #психіка #фізичнездоров'я #симптоми, #лікування, #медицина, #психотерапія, #діагностика

00:00 - Початок
00:23 - Анонс
01:57 - Тема випуску - депресія
03:00 - Що таке депресія та її механіка
07:55 - Класифікація депресій
09:43 - Симптоми депресії
20:28 - Тести на виявлення депресії та тест Бека
22:55 - Глибина депресії - легка
26:46 - Глибина депресії - середня
28:28 - Глибина депресії - важка
30:20 - Як допомогти близьким при депресії
38:10 - Антидепресанти та що з ними робити
41:55 - Профілактика депресії
46:30 - Коротко і головне про депресію

Андрій Козінчук - відомий в Україні військовий психолог. Має багаторічну практику, працював із військовими в зоні АТО. Спеціалізується на проблемах, пов'язаних з впливом війскових дій на психічний стан людини.
Рекомендации по теме
Комментарии
Автор

З початку війни на мені дуже велика нагрузка, нема бажання одягатися, малюватися, я ходжу в тому самому. Все як робот, відчула сповільнення реакції. Нема задоволення.

І дуже правильно, як ви кажете "Не можна радіти, бо війна", я виставила фото з відпочинку в фейсбук, і стільки хейту прилетіло, що я вже боюсь щось виставляти.
Безсоння теж було, висока тривожність, розсіяність - врегулювала акупунктурою.

Але я не даю собі такої радості як до війни, я як робот. І про смерть теж думаю, що мені там буде краще, бо тут дуже важко, я дуже втомилася. Там я відпочину

NataliePohm
Автор

Був досвід, при чому дуже великий і негативний.

Загалом я 7 років свого життя прожив у стані дереалізації. Таке буває при тривожному розладі, депресії тощо - це коли психіка виснажена протягом довгого часу. У мене було два епізоди: 5 років і 2 роки. Перший епізод почався 16 років тому. Тоді в Україні ніхто не знав, що це таке. Лікарі намагалися мені допомогти, але не могли. Шо мені тільки не робили - і яйцями викатували і чого тільки не було. Воно поступово пройшло, як мені тоді здавалося, саме по собі. Зараз я знаю, чому - тому що я задовільнив свою потребу у визнанні - був популярним треш метал гітаристом у двох групах одночасно. Згодом, з роками, у мене знову з'явився цей стан. Я пішов до невролога і той сказав, що це називається "деперсоналізація". Я почав гуглити і зрозумів, що мені до психіатра. Я зараз не буду розписувати всі деталі, але у мене була саме дереалізація, а деперсоналізація була інколи. Діагноз був такий: середній тривожний розлад і легка депресія. (Пізніше дописав. Згалав, що середня депресія і важкий тривожний - перший діагноз був таким). Це у той час, коли мене пекельно крило дереалкою. Мені було важко дійти додому, бо я просто не міг концентруватися. Я поїхав в останній європейський тур та пішов з музики. Так, я в дереалізації на автоматизмі турив та давав концерти - це повна жесть. Між кожним новим містом просто сидів в машині на задньому сидінні як овоч. Фармакологія мені не допомагала взагалі - а я пив і Брінтелікс і Атаракс і навіть якійсь нейролептики (назву не пам'ятаю). Багато було і психотерапії. І зараз, через роки, у мене також є симптоми, але не такі гострі, як раніше. З початком великої війни у мене знову повернулася частина симптомів і мене знову криє.

Резюме. Невротичні розлади виникають на фоні таких речей:

1. Звичка. Всі наші звички - це нейронні зв'язки мозку. Так, депресія - це звичка, як і тривожний розлад, ОКР тощо. І, нажаль, її дуже важко позбутися.

2. Звичка через те, що довгий час людина стабільно має нереалізовані потреби. Ось тут важливо. Це коли мене щось принципово не влаштовує, а я це ковтаю. Бо так треба. Наприклад, коли людина працює на роботі, яку ненавидить, живе в сім'ї, з якої хоче піти, не займається тим, чим хоче дійсно - в середині себе. Чому у когось формується депресія, а у когось тривожний розлад - тут треба окрему лекцію читати.

3. Також глибинна причина може полягати у внутрішньому конфлікті особистості. Коли емоційно я хочу одного, але розумом розумію, що так не треба. І ось тут моя історія також. Зараз буде сарказм: Я хочу "всіх наказати", але це призведе до "апокаліпсису", бо хірше буде всім і мені. Світ несправедливий і я не можу це прийняти. Бо не вмію приймати і пробачати. Бо всередині я "пацан-самурай", у якого немає компромісів, немає середини - є тільки все або нічого. І ця маячня називається "обмежуючі переконання". Вони тупо руйнують наше життя. Ну, якщо вони є. І буває так, що задоволення потреб недостатньо - треба впливати на "дефолт систему" підсвідомості. А це капєц як довго і важко. Бо поки у людини сміття глибоко в голові, людина буде приречена на депресивні епізоди все життя. А ще гірше, коли одночасно є і сміття і інтелект. Але недостатньо емоційного інтелекту, щоб психіка пережувала все, що знає.

Тому без психотерапії ніяк.

Ще одне: дереалізація вас не вб'є і з глузду ви не зійдете. Навіть якщо ви вже не впізнаєте себе в дзеркалі, не можете запам'ятати два рядки прочитанного тексту і не можете "прокинутися від того сну, який дивитеся" - це і є дереалізація. Це хронічне виснаження психіки. Так, це викликає неабияке страждання та переляк (спочатку, потім вже ні), але абсолютно не може вам нашкодити. Навіть за 7 років. Я зараз займаюся дизайном і програмую. Як бачите, мозок не може взяти і атрофуватися.

Але психотерапія! Хрєн там ви самі по собі виявите свої внутрішні бзіки та порішаєте з ними. Ніфіга. Самі ви тільки переконаєте себе в тому, чого нема. Бо якщо ви вже опинилися в цьому стані, то ж якось ви до нього йшли, причому довго. А можливо і все життя. Тай таке.

biofitzprime
Автор

До речі, забула додати, в одному з ваших відео, не пам'ятаю в якому, Ви сказали, щось типу, що якщо немає сил, треба ставити собі міні-ціль: є гора посуду, але не обов'язково мити все, треба помити лише одну тарілку. Це дуже доречна порада, в моєму випадку це працює - я або дійсно мию лише одну-дві тарілки і не відчуваю провину, що нічого не помила, або втягуюсь і перемиваю увесь брудний посуд. Окремо дякую за цю пораду!

helgagrimm
Автор

Актуально. В мене буває депресія через те що в армії я відчуваю позбавленість волі як у в'язниці. Я не маю волі вільно пересуватися, щось робити на власний розсуд, пити пиво, спати в своєму ліжку, знайомитись з дівчатами, подорожувати, усамітнітися. Натомість я змушений бути серед однієї й тієї ж групи мужиків які вже мене харять. Це ув'язнення триває вже більше року і невідомо коли закінчиться(

vvs
Автор

Моя депресія триває вже 7 рік як тільки я почала сама себе трохи витягувати почалась війна і стало ще гірше. Дякую за те що розкриває для людей що це дійсно таке

НастяМіневич
Автор

Цей чоловік це золото на данний час, подача себе та інформації неймовірна

NataLia-pjzv
Автор

Дякую за розкриття теми депресії. Знов ловлю себе на думці, що маю депресію за всіма ознаками. Але це ж нереально отак бути в депресії середньої або важчої категорії протягом 10 років? Чи реально? З 16 років мене накрило і не попускає, а іноді періодами стає важче. Іду в серіальні "запої", щоб нікого і нічого не бачити і не чути. Міняю роботи, коли вигоряю. Звільняюсь і тікаю в барліг, коли стрес і нерви на межі. Думки про смерть - це вже частина повсякденного філософствування. В студентські роки це була "екзистенційна криза", перед тим "депресняк", а зараз "лінь і прокрастинація". З різними спеціалістами не склалося, а зараз нема бажання з кимось про це говорити, а сил міняти щось теж нема. Нічого не хочеться, а написання цього коментаря вимагає купу сил (хоч і виконує трохи терапевтичну функцію). Плюс комент до відео і лайк - це мінімум підтримки хорошої справи, якою є цей канал.

kateryna
Автор

Але в казармі, кімнаті ще -надцять ... хто храпить, хто пер..ть та т.д . дуже проблематично)

redkosta
Автор

Пережила стан важкої депресії і навіть не розуміла, що вона є. Не знаю, яким дивом мене занесло до лікаря, після якого проходжу курс лікування. І найгірше те, що більшість вважає «то ти просто лінива» ні друзі, це взагалі неможливо контролювати, цей стан жахливий і нічого веселого та легкого в тому немає. Всім., хто теж зазнав цей стан - ви не самі і цілком нормальні, так може бути, головне - звернутися до фахівця. Обіймаю !

Натали-внн
Автор

Андрій, психологічна швидка для нації. Взамін пропаганди по тв на марафоні, обсмоктувагня винищувачів, потрібно крутити Андрія записи 24/7.

Без жартів.
Нація у емоційному провалі

OleksandrZaytsev-cwkq
Автор

Депресія, велика втома, коли немає виходу.

IrynaChef-umwy
Автор

«Мені погано від того що тобі погано» викликає сильне почуття провини. Власний досвід

annakharzhevska
Автор

Дякую величезне, за чудовий український контент.

olesbadio
Автор

Сидить депресія в кріслі гладить котика і каже: - Ти ходиш на роботу але робиш це без зацікавленості))

xugack
Автор

Що витянуло мене з дуже важкої детресії, яка продовжувалась декілька років і життя преретворились в напів смерть. Мені дуже довго водило по психологам і це взалалі не давало не якого результату, а робило ще гірше і я тянув ще більше час .
Спасло невропатолог, антидепрессант!!! І масаж ! Масаж рослабив тіло, а антидепрессант почав діяти чепез місяць . Але треба приймать припарати в довгу . Дарече важливо обслідувать щетовидку, бо в мене виявили дві пухлини .

sergii
Автор

Який ви милий! Велика подяка нашим Воїнам і Вам особисто як воїну і те що ваш канал україномовний, я дивлюсь тільки українських ютуберів і тільки українською мовою🤗

ІринаФастівець
Автор

Моя депресія супроводжує мене все життя десь із17 років.Спочатку фізична хвороба після операції, потім трагедія в особистих стосунках.Потім маніпулятори, абюзери.Завжди відповіді і допомогу знаходила в читанні біблії.З часом стала розуміти, що люди і їх проблеми не змінюються столітями.Бажаня допомогти тим кому гірше чим тобі самому, дає радість+прогулянки на природі, любов до тваринок.І звичайно Любовдо себе(самоповага).Бо кожна людина цінна в очах Всесвіту(Бога).То як ми маємо право не цінувать себе.

alisa.ahdrus.
Автор

Андрію, дякую вам і вашим побратимам.Передаіайте їм низький уклін і безмежну вдячність за їхню тяжку роботу. Слава Україні!🇺🇦🇺🇦🇺🇦

ОленаКозачок-жж
Автор

Андрійко, ти синку сонечко Українське. ❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤

Ти геть усе роскрив! Я наче слухав Американського Психотерапевта.
Ми із моєю дружиною, ще сильніші стали подружжям. Бо я прислухався до моєї Розумної дружини. Ми разом проходили із дочкою моєї дружини. А скільки це коштувало мені.... Ми у США мешкаємо.

Моя дружина дбає за сім'ю, ми одразу так домовлялися, ще до одруження, що в сім'ї нашій, працюю тільки я.
Три роки важких, за життя дівчини підлітка.... Ніхто не знає як ми то пройшли. Моя дружина Героїня!!!! Шана Їй і уклін.
І я Герой теж, бо боротися за не свою рідну дочку, це Героїзм.

rubberduckyconvoy
Автор

Хай квітне український ютуб! Особливо, такий корисний і цікавий! Дякую за вашу роботу!

Mariia_Shelest_Ukraine