THE HARDKISS - Тільки там (official video)

Долучайся до наших соціальних мереж:

Lyrics: Julia Sanina
Music: Julia Sanina, Valeriy Bebko
Sound Producer/Arrangement: Valeriy Bebko
Mixing & Mastering: Stas Chornyi

© THE HARDKISS 2024

#TheHARDKISS #Тількитам

Lyrics:
Почуй мою тишу
Тепер це інша частота
Підеш, а я лишусь
Ми зустрінемось колись там

Тільки там, де…
Тільки там, куди нас несуть
Потоки-метаморфози
Між нами грози й іскри

Спадають тумани
Тремтить знайома висота
Все сказане нами
Ми залишимо колись там

Тільки там, де…
Тільки там, куди нас несуть
Потоки-метаморфози
Між нами грози й іскри

Тільки там, де…
Ми пізнаєм любов і лють
Твої невтішні прогнози
Тануть крізь сльози чисті

Коли до орбіти подати рукою
Просто будь зі мною
Просто будь зі мною

Коли заростає наш дім травою
Просто будь зі мною
Просто будь зі мною

Коли світ летить наш під три чорти
Буду там, де ти
Буду там, де ти

Якщо нам дано разом вижити
Буду там, де ти
Буду там

[THEHARDKISS]

Друзі, дуже дякуємо за ваші коментарі та пошуки «сенсів». Нам було дуже цікаво їх читати!
Вітаємо з перемогою в конкурсі: @germanbondarenko620, @user-yt2op2qt5u, @user-pd5xv8wt8b!

[ОлексійМуха-эп]

Раніше ходив на кожен ваш концерт в рідному Харкові, тепер відправляю орків на концерт до Кобзона. Але вашу музику слухати не перестав, а ще й підсадив на неї побратимів. Хочу подякувати за вашу творчість, вона дуже допомагає триматись на плаву. Сподіваюсь побачимось на концертах в Харкові! ❤️

[germanbondarenko]

1.Одразу помітила цікавий, скажімо, оксиморон - "почуй мою тишу", по суті оксиморон - це щось несумісне, щось абсурдне і часом здається що все наше життя - абсурд, гра в якій неможливо перемогти. Проте часом тиша може бути гічнішою за найпронизливіший крик і може сказати більше, ніж найгучніші слова.
2. Коли героїня сідає в потяг, здається що вона їде кудись далеко, далеко від чогось рідного і дуже дорогого. Зараз такий посил відгукується багатьом українцям, через жахливу необхідність покидати найдорожче - рідних людей, рідний дім, і що ще гірше, що це як ступати у прірву, не знаючи чи можеш ти дозволити собі мати надію повернутися. І от дівчина їде у потязі і паралельно є кадри як вона ж біжить розгублена через ліс. Ліс - це ніби як внутрішній світ - непролазні хащі думок, від яких немає як сховатися, але незважаючи ні на що, у цьому внутрішньому світі ще лишилось світло і тепло - сонце, на відміну від реальності, яка навіть візуально передає весь смуток, ніби навіть природа журиться через те що відбувається.
3. Героїня співає у будівлі, але там немає ні дверей, ні даху, вікна завішані тканиною, яка розвивається від вітру і вона навряд чи врятує від негоди чи грабіжників, це полотно просто прикриває залишки чийогось щасливого життя.
4. Героїня іде під парасолькою під час негоди, але потім прибирає її і лишається під дощем, ніби оголює стомлену змучену душу, в надії що вода зможе омити всі рани. Теж саме, я думаю, символізують і кадри в душі, коли вже байдуже чи ти мокрий чи ти брудний, аби хоч щось могло змити той душевний біль.
5. Скляне серце символізує кохання, яке є вічним і безмежним, героїня береже його. Вона не знає чи зустріне рідну їй людину ще раз, чи втратить частину себе назавжди, проте вона має надію і віру, та разом з тим відчай і просто покладається на долю " Якщо нам дано разом вижити, буду там де ти"
6. І слово "метаморфоза" символізує перетворення. Ми всі перетворюємося - стаємо іншими людьми і вже ніколи не будемо тими ким ми були раніше.
7. Статуї символізують постійність, те що лишиться статичним назавжди, його вже не змінити, з ним можна лише змиритися. Це підкріплюється словами : "Все сказане нами Ми залишимо колись там"
8. Кадри на березі водойми символізують душевний стан - спокій, тиша від втоми від відчаю, коли ти відчуваєш безсилля. Але разом з тим цей внутрішній світ такий глибокий, як море і треба знайти сили відштовхгутися від дна і злетіти до самих безкраїх небес.
9. Юля зустрічається з іншими учасниками групи, тобто живе спілкування продовжує існувати, що б там не було, воно так само може полегшувати життя, а може і ускладнювати. В тексті є слова " ми пізнаємо любов і лють" Знову ж таки говориться про складність людини як істоти, про неосяжну сутність людської душі. Любов і лють ніби протилежні почуття, але вони виникають одночасно і переплітаються, здається що ти не маєш виходу, ніби закований в кайдани.
10. Героїня дивиться на лінії на своїй руці і певно що розуміє, що часом доля вирішує за нас і ми не впливаємо на її рішення, та ми можемо змінити своє ставлення. Потім Юля слухає музику, ніби поринає у інший вимір і трохи забуває про те що відбувається, дозволяє собі плисти за течією, чи то через відчай, чи то через прозріння. Ніби відчуває щастя божевільного відчаю і сум безтурботності.
11. Юля ховається під ковдрою, що створює ілюзію захищеності і безпеки. Потім вона чекає поки закінчиться відлік, але це все вона робить зі смеренністю, переживаючи болючий тривожний спокій. Ніби нічого вже не має значення і ти нічого не можеш зробити, а може якби і міг, то не захотів би, бо ти зневірився в людях, в собі, в світі. Все - невіжений театр абсурду, в якому має значення тільки те, хто буде найкращим актором.
Відчуття коли втрачаєш все, навіть себе, але тобі вже байдуже, ти просто чекаєш 00:00 ...

[АленаЗаковоротна]

Господи, згадався час, як ми з дочкою дивилися в Ютюб ваш концерт "Залізна ластівка", співали вголос, а чоловік просив нас не сильно кричати, щоб сусідам не заважати. А ми з малою так веселились, так співали. Це було в іншому десь житті, до війни... А потім війна, життя за кордоном, повернення додому, депресія з ніг збиває

[SerjCres]

Найкраще з того, що чув і бачив останнім часом 🫵😎
Вітання від 1 окремої танкової бригади 🫡
🇺🇦

[osyayna]

Мене настільки зачепив цей кліп, що боюсь я не зможу перший час слухати пісню без нього... The Hardkiss, ви вже давно вищі за той самий "світовий рівень", але продовжуєте лишатись настільки близько до нас, ваших відданих слухачів. Дякую за те, що оформлюєте наш біль в візульні та музичні сенси, закарбовуєте його в історії!

[kasiusstorm]

Чуттєва пісня.Після прослуховування згадав 2017 рік, Музкомедія моя рідна Одеса.Де я і моя дівчина, яка потім стала моєю дружиною, шаленієм від того драйву, що подарував Ваш концерт.Тепер 2024 рік. Нуль попереду ворог і "концерт" зовсім інший.І дружина з донечкою далеко.І все це так далеко мовби в іншому житті. Вітання всім з 28-ї бригади ЗСУ.Тримаймося.По іншому ніяк.Тільки так.

[lanabanana]

Хочу бачити Юлю в кіно! Як же ж вона гарно виглядає на екрані, це жееесть. Кліп крутий, пісня як завжди крута! 🥰

[nataliiahoncharova]

Живемо в Чехіі вже 5 років. Щоденно долаю до праці 85 км туда і назад. І це тільки мій час. На мої думки і хардкісс. Дякую, що ви мій міст через роки... Змінилися думки, спосіб життя. Але не музични вподобання. Ви співаєте, як моя душа. Дякую!!!! ❤

[rosalinamunich]

Такі сльози лилися наприкінці. Коли дім наш поросте травою...як мій дім, який зруйновано. Серце, все тіло тремтить від цієї пісні. Це неймовірно 💔

[xGravity-rjpz]

Мені найбільше подобаються сцени, де ти одягаєш червоний піджак!
Для мене вони виражають пункт призначення, де ти чекаєш свого коханого.
Краще місце, подалі від усіх турбот і душевного болю, спричинених війною.
Для мене це символізує свободу, коли все закінчилось і повернувся мир, і, сподіваюся, всі люди возз’єднаються зі своїми близькими, які воюють на фронті!

Я вчу українську мову, вибачте, якщо в цьому тексті є помилки!

[ShoriNo]

Скільки різних натяків.
«Коли заростає наш дім травою»
Відбилося таким голосним звуком, коли згадала про найтепліше найулюбленіше місце на Землі, яке тепер стоїть напів розбите і пустує.
Квиток на Олімпійський все ще при мені.

[osyayna]

Для мене особисто дуже важливим сенсом був кадр з сальто назад на фоні арки "дружби народів" з її чорною тріщиною, який символізує, що ми більше ніколи не повернемось на шлях зближення з РФ, ні на державному, ні на народному рівні. Ми відмотуємо історію назад і знову стаємо на шлях вирішальної битви, від якої буде залежати наша свобода і наші життя. І я безмежно дякую команді The Hardkiss за такі сенси в роботі. ❤ Також кадр де Юлія стоїть лицем перед тенісним кортом, насправді дуже нагадує вхід до комплексу ЗАЕС, принаймні так вдалося талановито зловити кадр, що це постає найпершою асоціацією, яку лише закріплює енергія, що сяяла у Юлі з долоні. Це символ того, що ядерна енергія це не гра і останні кадри кліпу дуже об'ємно та болюче нам це демонструють. Ми всі так сиділи навпроти екранів, рахуючи кожну хвилину, поки росіяни обстрілювали енергоблоки на ЗАЕС в 22-ому році. На щастя, тоді червоне світло не засвітило нам але загроза цього невпинно лишається.
Окрім того були прекрасні відсилки до кліпу Stones та Серце, бо одна з локацій де Юля обіймалась зі своїм "астронавтом" дуже схожа на локацію зйомки кліпу Серце і має дуже схожий мінорний вайб про стосунки в яких "ти підеш, а я лишусь".
Лишусь зі своїм коханням в скляному медальйоні, що лишився на згадку та болем який пронесу в рюкзаку за плечима, втікаючи від жахів реального світу, якому байдуже на те, що відбувається в нас всередині.
Але попри всі жахи завжди знайдуться люди, що допоможуть та підтримають, як мисткиня з галереї скульптур, що стала для Юлі Сестрою та увімкнула їй все світло 💔... А також хлопці з гурту, справжні друзі, яким можна довіритись та творити нову історію... Одразу після того як Євген допалить свою цигарку, так само як і ми всі, тихо офігіваючи від всіх подій сьогодення))
P.S. Друзі, а хто пам'ятає як ми відшуковували сенси в кліпі Гора під час карантину? Щойно збагнула, що в мене ще з тих часів аватарка з героїнею Юлі у вогнищі, що символізує Революцію Гідності. Тому для мене особисто ці два кліпи це ніби продовження однієї історії. Нашої з вами історії. ❤️🖤

[julianvk]

Це щось надзвичайне 🥺 Уособлення стану багатьох людей зараз, коли і на межі і за межею одночасно, коли здається що вже все - не вивозиш, але потім стискаєш руку у кулак і йдеш далі 💔♥️
Потужна музика, слова у саме серце - це наші The Hardkiss, але теж інші як і всі ми, кого змінила війна

[НатаКрасько]

Боже, як ваші пісні резонують з душами українців, з моїм особистим внутрішнім станом. Кожна пісня просто в саме серденько і так голосно там відгукується, що не можна стримати сліз. Душу просто розриває, хочеться плакати, танцювати і співати одночасно. І я плачу, танцюю і співаю, а що залишається робити? Я не можу з цим нічого вдіяти. Це магія якась. Це такий коктейль емоцій, що зцілюють і дають наснаги жити! The HARDKISS, ви - гіпнотизери, цілителі і повелителі наших душ. Ви - факіри!

[salamova]

Сиджу у ванній, і ридаю.Діти стучать, а я не можу взяти себе в руки... Дякую, рідні ..Ваш музичний інтелект, як завжди-безмежний🙏🏻😔

[ЮліяРомашко-лй]

Чудова пісня та кліп.

Надіюсь Юлії та Валу вистачить мудрості зберегти все, що вони виростили за всі роки разом

[КатеринаОсадча-зо]

Боже, як хочеться вижити....це фраза бійця, коли він зайшов в пологовий і побачив новонароджену крихітку....І тут знову я чую, що Юля і Валєра віщують ....добре і скажено боляче в рядках....THE HARDKISS ВИ НЕДОСЯЖНА ВИСОТА. Дякую, щемко.

[ЕкатеринаСупрун-вх]

Остання частина зі зворотнім відліком показує як зростає напруга, світ остаточно сходить з розуму і все зменшується до маленького «безпечного» Всесвіту під ковдрою. Мурахи від цього моменту 🥺

[Panther]

Гітарне соло це просто якийсь оргазм. Так мелодія до душі запала
А останні слова до сліз і мурашок, як завжди 😭💔