filmov
tv
Почни з простого / вірш Мартинюк Наталі / Савчик Анна
Показать описание
Автор: Мартинюк Наталя
Хіба нема за що нам славить Бога ?
Хіба нема для вдячності причин ?
Давайте ми почнемо із простого,
І привід віднайдеться не один...
Прокинулись здоровими ми зранку, –
Це милість Бог над нами оновив.
А хтось не зміг дожити до світанку,
Когось ракети вибух розбудив.
Поснідали. І не злиденно зовсім,
А кожен смакував тим , чим хотів.
Десь з голоду вмирають люди досі ,
І хтось ще з дня вчорашнього не їв.
Нам є де відпочити після втоми ,
І ліжко є й над головою дах.
А стільки їх ... З адресою й без дому,
Домівки руйнувались на очах.
Хоч раз Творцю приносив ти подяку
За те, що геть нічого не болить?
А скільки хворих, в боротьбі із раком,
На жаль, програють бій в єдину мить...
Ми не одні, є друзі в нас і рідні
Відповідаєм на чиїсь дзвінки.
А стільки їх, нікому не потрібних,
Що в самоті живуть свої роки...
Ми на весні і влітку працювали,
Тепер помітні осені плоди:
І фруктів є і овочів немало ,
І ще в достатку хліба і води...
Ти йдеш до Церкви, лине там хваління ,
І проповідь про Господа звучить.
А десь тривають ще страшні гоніння ,
За віру у в'язниці хтось сидить...
Через Ісуса маємо спасіння...
Він в Небеса дорогу нам відкрив,
А скільки грішних душ зазнали тління,
Бо ворог їх навіки загубив.
Можливість маєш Біблію читати,
І чуєш ... Дощ нічний по вікнах б'є.
А є глухих, незрячих так багато ,
Для когось мрія це - життя твоє...
Хіба нема за що прославить Бога?
Хіба не віднайдеш подяки слів?
Нема причин ? Тоді почни з простого, –
Прокинувся ти й день новий зустрів.
Хіба нема за що нам славить Бога ?
Хіба нема для вдячності причин ?
Давайте ми почнемо із простого,
І привід віднайдеться не один...
Прокинулись здоровими ми зранку, –
Це милість Бог над нами оновив.
А хтось не зміг дожити до світанку,
Когось ракети вибух розбудив.
Поснідали. І не злиденно зовсім,
А кожен смакував тим , чим хотів.
Десь з голоду вмирають люди досі ,
І хтось ще з дня вчорашнього не їв.
Нам є де відпочити після втоми ,
І ліжко є й над головою дах.
А стільки їх ... З адресою й без дому,
Домівки руйнувались на очах.
Хоч раз Творцю приносив ти подяку
За те, що геть нічого не болить?
А скільки хворих, в боротьбі із раком,
На жаль, програють бій в єдину мить...
Ми не одні, є друзі в нас і рідні
Відповідаєм на чиїсь дзвінки.
А стільки їх, нікому не потрібних,
Що в самоті живуть свої роки...
Ми на весні і влітку працювали,
Тепер помітні осені плоди:
І фруктів є і овочів немало ,
І ще в достатку хліба і води...
Ти йдеш до Церкви, лине там хваління ,
І проповідь про Господа звучить.
А десь тривають ще страшні гоніння ,
За віру у в'язниці хтось сидить...
Через Ісуса маємо спасіння...
Він в Небеса дорогу нам відкрив,
А скільки грішних душ зазнали тління,
Бо ворог їх навіки загубив.
Можливість маєш Біблію читати,
І чуєш ... Дощ нічний по вікнах б'є.
А є глухих, незрячих так багато ,
Для когось мрія це - життя твоє...
Хіба нема за що прославить Бога?
Хіба не віднайдеш подяки слів?
Нема причин ? Тоді почни з простого, –
Прокинувся ти й день новий зустрів.
Комментарии