Тартак feat. Катя Chilly — Понад Хмарами...

preview_player
Показать описание

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Я не знаходжу собі місця —
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
Вулицями міста.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Я хотів би запитати — навіщо?
Та замість відповіді тільки вітер свище...
Десь там — у безлюдних провулках,
Де лиш бродячі пси блукають,
Шукаючи притулку,
Шукаючи поживи.
В них в очах давно нічого не жевріє,
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
Їх нічого вже не гріє...
Однак я знаю — на цих порожніх вулицях нічого не шукаю —
Просто втікаю сам від себе.
В своїй уяві знову йду до тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого —
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Можливо, я смішний,
Можливо, я занадто романтичний,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Все просто — у моїй душі горить багаття!
Але я хочу помовчати...
Тепер ти маєш щось казати, Катя!

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

А незабаром вийде сонце — я йому зрадію!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш...
Та поки що не можу зрозуміти я — куди ж?...
Куди мені себе подіти доти,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти —
Мене всього, без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Своє тепло розлити у твоєму тілі?...
А час іде... І скільки кроків ще мені зробити треба,
Щоб ніч минула, зникла самота
І я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Можливо, трошки легше...
Можливо, значно важче...
Ти потерпи... Я потерплю —
Недовго вже чекати!
Але я знову замовкаю...
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

Режисер: Віктор Придувалов

2003 рік стає роком прем'єри однієї з найпопулярніших та найліричніших пісень гурту — пісні "Понад Хмарами".
Приспів «Понад хмарами зорі парами розсипаються…», який виконує Катя Chilly, Сашко написав досить давно, ще до Тартака та до знайомства з Катею. Написав і подумав про те, що коли допише, має знайти можливість передати цю пісню для Каті, бо саме вона повинна її виконувати.
Проте, в турі переможців фестивалю "Червона Рута", який відбувся в 1998 році, в Сашка з Катею Chilly зав'язуються дружні стосунки і виникає ідея виконати пісню дуетом.
В різні періоди Сашко робить спроби написати куплети пісні, але кожного разу лишається незадоволений результатом та відкладає цю справу. Лише наприкінці 2002 року завершується творення пісні і починається запис на студії.
У 2003-му році Віктор Придувалов знімає кліп. Багато прихильників лишаються розчарованими, через те, що сама Катя не з'являється у кліпі, а лише її силует відзнятий у різних варіаціях. Та такою була забаганка продюсера Каті, який таким чином хотів додати певної таємничості до її образу та голосу. Тим не менше, пісня здобуває неабияку популярність. І до сьогодні для багатьох "Понад Хмарами" лишається піснею №1 в репертуарі Тартака.
Рекомендации по теме
Комментарии
Автор


Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Я не знаходжу собі місця —
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
Вулицями міста.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Я хотів би запитати — навіщо?
Та замість відповіді тільки вітер свище...
Десь там — у безлюдних провулках,
Де лиш бродячі пси блукають,
Шукаючи притулку,
Шукаючи поживи.
В них в очах давно нічого не жевріє,
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
Їх нічого вже не гріє...
Однак я знаю — на цих порожніх вулицях нічого не шукаю —
Просто втікаю сам від себе.
В своїй уяві знову йду до тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого —
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Можливо, я смішний,
Можливо, я занадто романтичний,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Все просто — у моїй душі горить багаття!
Але я хочу помовчати...
Тепер ти маєш щось казати, Катя!

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

А незабаром вийде сонце — я йому зрадію!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш...
Та поки що не можу зрозуміти я — куди ж?...
Куди мені себе подіти доти,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти —
Мене всього, без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Своє тепло розлити у твоєму тілі?...
А час іде... І скільки кроків ще мені зробити треба,
Щоб ніч минула, зникла самота
І я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Можливо, трошки легше...
Можливо, значно важче...
Ти потерпи... Я потерплю —
Недовго вже чекати!
Але я знову замовкаю...
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться — світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

TartakUA
Автор

Хто слухає в 2024??? Вірю, нас багато?

dimkaroot
Автор

2024 сижу на сході і слухаю згадую молодість, Перемога за нами .Слава Україні

kozaktv
Автор

Хто слухає в 2022? Українська класика, мурахи по всьому тілу....

OleksandrPantsyrev
Автор

Я в 2005 чекаю пісню по радіо щоб записати на касету. Моя донька в 2023 «мама, включи понад хмарами» ❤️‍🔥

ГаннаПетькун
Автор

ДУШЕВНИЙ ХІТ! Слухаю і досі ( 26.06.22). Ця людина на ФРОНТІ боронить нас і державу! Не забуваймо?. РЕСПЕКТ!

janetokareva
Автор

Музика із іншого життя, як з паралельного світу .... Привід 2024 р.

Крук-юш
Автор

Слухає той хто має серце і смак. Це неймовірно. І в 2024

МиколаБаранов-тф
Автор

Автор - гений. То частина нашого життя, нажаль часи, яких не повернеш. А віддав би все. Я пам'ятаю ті роки сонячного лагеру, де вперше закохався, поїздки на море та в Карпати, шкільні роки, та ці будинки... Життя. Знайомства. Дискотеки. Без інтернету та смартфонів. Революція. Шашлики в лісі, та в жигулях на рибалці ця музика по радіо. Піратські диски по 7грн. Винамп. Перший комп. Друзі. Та й не тільки. Все було справжнім. Світ був якимсь цікавим, чудовим. Ті модні часи не пояснити. Зараз зовсім все інакше, ми забули якийсь романтизм, та обміняли його на пластиковий світ та гроші.

istochnikizD
Автор

Я зараз слухаю і плачу... в 2024... дякую величезне їм за Шедевр!!

ВікаНастич
Автор

2000 роки : Тартак - український гурт
2005 рік: Сашко Положинський - український виконавець
2014 рік: Був'є - український гурт
2022 рік: Олександр Євгенович Положинський - воїн Збройних Сил України, український виконавець пісень, які просто рвуть серце на шматочки!!!👍🇺🇦💙💛

АлинаТимченко-чм
Автор

Песня вечная 🥰🥰🥰 песня крутая🥰
слушаю в 2022 году😍 спасибо❤

OleSH-eq
Автор

Узнала об этой песне только в 2023 году, песня очень крутая, я наслаждаюсь💖💖💖

desleraert
Автор

Долучити вокал Каті Чилі це було грандіозне рішення))
Круто.👍🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Philosophy_of_Metal
Автор

Любила цю пісню 20 років тому і зараз слухаю із задоволенням 🇺🇦💓 Наше найкраще!

ГалаРябченко
Автор

Таке враження, що українська естрада була куди більш українською у 90-х та напочатку 2000х ніж зараз. Де зараз класні хіти, як оцей?

nicknickovich
Автор

Пісня нагадує дитинство, літо, радіо на касету і перемотувати пару раз щоб ще і ще слухати цю пісню...)

olgahrynyk
Автор

Катя Чілі сама недооцінена українська співачка через навалу москальського музла в нашій державі, через виконавців «бабки не пахнуть»
Положинський топ - як би не він та ще декілька гуртів і виконавців взагалі б не було що слухати в дитинстві в моєму зросійщеному Кривому Розі, вони прихисток для мого 🇺🇦 серця, лише зараз розумію, що вибір завжди є і був, ну і батькам дякую, за правильну музику в домі 🫶🏻

olgadrozd
Автор

Далеко от дома, эта песня греет душу.Будь проклята война.

Metrochnik
Автор

2022...кто бы знал что она будет популярная даже сейчас

xeniachirica