Гуцулка Ксеня | Танцювальна версія | Dance Version | MusicLand

Показать описание

Гуцулка Ксеня | Пісня | Танцювальна версія | Dance Version | MusicLand

Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла,
Гуцул Ксеню в ній впізнав.
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Пролетіло жарке літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
В ніч останню він проща.
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль.
Черемошу грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумну пісню завивав.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Вірш «Гуцулка Ксеня» Романа Савицького став піснею, яка вважається однією з найвідоміших в українській культурі за все 20 століття. Це пісня-танго, яку було написано у 1932 році. І хоч автором вказаний Савицький, існує версія, що написав твір не він. Але для справедливості варто знати обидві версії створення цієї пісні.

Отже, іншим автором називають композитора і диригента Ярослава Барнича, який частенько приїжджав зі Станіславова до своєї племінниці Олени Вергановської, мешканки Коломиї. Саме у гостях, як стверджують його учні, він і працював над твором. А музою і прообразом головної героїні пісні була дівчина, яка вчилась у композитора. Звали її Ксеня Клиновська. У 1938 Барнич написав на основі пісні ще й оперету з однойменною назвою. У Романа Савицького музичної освіти не було, але він все життя був у музиці і займався нею. Під час відпустки влітку він гостював у своєї двоюрідної сестри, у якої була донька Ксеня. Свого дядечка Романа дівчинка дуже любила, і під час одного свята, коли їй дали можливість усім присутнім роздати завдання, вона й звернулась до нього з проханням написати таку пісню, щоб її співали всі навколо, а особливо на Гуцульщині. Так і з’явилась «Гуцулка Ксеня» – спершу текст, а потім вже й музика (завдяки роботі І. Недільського). Окрім того, мотиви пісні стали основою для оперети Барнича.

Кожна з цих версій має право на існування, бо існують підтвердження правдивості обох, але яка ж з них істинна – сказати ніхто не береться. Але одне можна стверджувати однозначно – пісня стала неймовірно популярною ще тоді, та й сьогодні про неї пам’ятають та продовжують виконувати сучасні артисти. А розповідається у ній про двох закоханих – юнака і дівчину. Він зізнається їй у почуттях, але обставини життя складаються так, що разом їм довго бути не судилось. Та скільки б не минуло часу, а свою кохану гуцул продовжує згадувати, як і те, яке палке між ними було кохання.