#7 клас. Всесвітня історія. Візантійська імперія

Безперервні війни, що вела Візантія на початку XI ст., виснажили її. Імперія ще залишалася сильною й могутньою, але, як утомлена людина, потребувала відпочинку.
Під час війн у Візантії з’явилася могутня знать, яку надихали здобуті перемоги. Вона була переконана в тому, що може управляти державою краще за імператора. У країні розгорнулася боротьба за трон. Протягом 30 — початку 80-х рр. XI ст. на візантійському престолі побували десять імператорів, шість із яких було зміщено силою. Поки велася боротьба за владу, армія слабшала, а імперія знову опинилася в оточенні ворогів. На Балкани з Причорноморських степів вторглися орди печенігів і болгар. Вікінги (нормани) захопили останні володіння візантійців в Італії. Однак найнебезпечнішими ворогами були турки-сельджуки, які наступали на східні кордони імперії.
Візантійський імператор Роман IV змушений був розпочати в 1068 р. справжню війну проти турків, які спустошували землі імперії. Війна точилася з перемінним успіхом. Навесні 1071 р. біля вірменського міста Манцикерта візантійська армія зазнала цілковитої поразки. Імператор і всі воєначальники потрапили в полон. Султан Альп-Арслан відпустив імператора лише після його згоди виплачувати сельджукам величезну данину.
Звістка про поразку під Манцикертом приголомшила візантійців — переможений імператор утратив престол, а договір із сельджуками було розірвано.
Турки-сельджуки належали до тюркських народів, давня батьківщина яких була в низовині річки Сирдар’ї, поблизу Аральського моря. Звідси одне з тюркських племен на чолі з вождем Сельджуком перекочувало на захід. Поступово турки-сельджуки підкорили інші тюркські й турецькі племена та за півстоліття захопили більшу частину Передньої Азії, Ірак, Іран, Середню Азію. Навіть правитель Арабського халіфату, баґдадський халіф, був змушений підкоритися туркам і визнати їхнього вождя Торгул-бека султаном і «царем Сходу і Заходу», залишивши за собою лише титул духовного голови мусульман. Від підкорених іранців турки прийняли іслам та утворили нову велику мусульманську державу - Сельджуцький султанат.
Турки, не отримавши обіцяного, рушили завойовувати візантійські володіння в Малій Азії. На захоплених землях вони утворили державу Румський султанат, або Рум (Рим) - так завойовники називали Візантію. Тепер зі своїх володінь вони могли дивитися на палаци Константинополя, що розкинувся на протилежному боці затоки.
Загроза неминучої загибелі Візантії викликала нову хвилю боротьби за імператорський престол. Нарешті, у 1081 р. до влади прийшов досвідчений воєначальник Олексій Комнін, який заснував нову династію Комнінів (1081-1204 рр.), яка на ціле століття повернула Візантії колишню славу й могутність.
Коли Олексій І Комнін (1081-1118) доступився до влади, то в столиці було лише 300 воїнів. Спираючись на своїх прибічників, він придушив бунтівну константинопольську знать, конфіскував її майно і набрав найману армію. Імператорові навіть довелося, уперше у візантійській історії, звернутися по допомогу до західноєвропейських королівств.
Спираючись на нову армію, Олексій розпочав війну проти ворогів імперії. Спершу він прогнав від східних кордонів турків, а потім рушив проти норманів. Після чотирирічної війни в 1085 р. Олексій переміг норманів і примусив їх залишити Балканський півострів. За допомогою дипломатії він упорався із загрозою з боку печенігів. Завдяки щедрим дарам імператор зробив своїми союзниками інших кочовиків — половців, за допомогою яких і розбив печенігів. Після цих перемог у Візантійській імперії настав спокій. Коли 1096 р. до Константинополя прибули перші загони західноєвропейських рицарів-хрестоносців, то їхньої допомоги Олексій І Комнін уже не потребував.
За часів правління сина Олексія Іоанна І Комніна (1118—1143 рр.) Візантія розпочала боротьбу зі своїм торговельним конкурентом — Венецією. За наказом імператора всіх венеціанських купців було кинуто до в’язниць і відібрано торгові привілеї. Мабуть, ніхто серед візантійців тоді не міг уявити, до яких наслідків призведе ця подія в майбутньому.
Поки імперія вела наполегливу боротьбу, поряд із її східними кордонами знову посилився Румський султанат. У 1076 р. імператор Мануїл І розпочав грандіозний похід проти турків, однак у битві біля міста Міріонкефала був ущент ними розгромлений. Візантія втратила свої володіння в Малій Азії. Останнє століття слави Візантії минуло: імперія на всіх своїх кордонах перейшла до оборони.

Використані джерела:

[ІсторіяОнлайн]

15 серпня 1261 року Михайло VIII Палеолог став першим імператором відновленої Візантійської імперії. Проте влада візантійських імператорів поширювалася лише на частину Балканського півострова, невелику територію Малої Азії та кілька островів в Егейському морі.
Відродженій імперії відразу почала загрожувати нова небезпека - турки-османи, із якими вона впоратися не змогла. 29 травня 1453 року тисячолітня імперія впала.
Розпочався новий період в історії людства.

[그냥레라]

Нарешті я знайшла відео українською!Дякую за відео, дуже зрозуміло!!!

[Маша-ъюя]

Спасибо, очень интересно (хоть я и не люблю историю)👍

[jaluzi]

Дякую, меня сподобалось і дуже цікаво. У вас красивий голос 👍👍