Забута мама…. / Тетяна Вавринюк / Вірш про маму

#мама #мамочка #мамочкам #дочка #син #материнство #матуся #мать #вірші #віршізізмістом #віршіукраїнською #деньматері #деньмамы #християнська_поезія #християнськийконтент #християнськівірші #

Забута мати, якось прикро чути.
Коли батьків вважають за чужих.
Мені прийшлось в одній родині бути.
Де кожен чимось кращий від усіх

Хороші діти, школу вищу мають.
Працюють на посадах не простих,
А про батьків стареньких забувають.
Заріс давно травою шлях до них.

А немічні сидять і виглядають,
Коли приїде в гості хтось з дітей.
Щодня на зустріч з рідними чекають.
І не ховають сліз з своїх очей.

Ой, діти, діти, хочу вам сказати:
Подбайте краще про своїх батьків,
Щоб вам ніколи не пошкодувати,
Що кожний мало часу їм вділив.

Тож знай, коли батьків твоїх не стане,
Побачиш їхню поміч майже скрізь.
Як батька руки дім вам будували,
Як на машину грошенят привіз.

А ти був надто гордим, в чім признайся.
В своїх очах так високо підріс.
Отож, сьогодні щиро ти покайся.
Хай потече струмок гарячих сліз.

Візьми пакунок щедрих подарунків.
Поїдь нарешті до своїх батьків.
Зігрій їх серце в щічку поцілунком.
Тоді зразком ти станеш для синів.

Вав. Тет.