Василь Симоненко. Ровесникам / 1958

Ми в світ прийшли успадкувати славу,
Діла, і думи, й чесні мозолі,
Батьків велику полум’яну справу,
Що захистила правду на землі.
Нам не дрімать на тихому причалі,
Не виливать в кімнатній тишині
Свої дрібненькі втіхи і печалі
В меланхолійні вірші і пісні.
Нехай серця не знають супокою,
Хай обганяють мрії часу біг,
І наша юність буде хай такою,
Щоб їй ніхто не заздрити не міг!

Василь Симоненко
Ровесникам

Канал в Telegram
Facebook
Долучитись до спонсорської програми і отримати додаткові можливості:

[Natalia-cgfo]

Не переймайтеся нужденним хлібом, не плачте сивочоло на стерні, я вірю скоро в сяючому німбі святая правда зійде до землі. Чи за для того волі присягались, щоб панство наживалося на нас? "Л упайте сю скалу, "- Франком заповідалось, "Борітеся, "- нас закликав Тарас.