Не все у цьому світі буде гладко, але Ісус завжди буде перемагати у житті кожної люди.

Євангелія від Йо. 16, 23-28

"Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, - він дасть вам у моє ім'я.
В ім'я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж - і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть.
Оповідав я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише - одверто про Отця звістую вам.
Ось того дня проситимете ви в моє ім'я, - і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати: Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов.
Я вийшов від Отця і прийшов на світ - і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь".

[МирославаКулинин]

Слава Ісусу Христу!Віра в Бога рухає людським серце і душею і веде Святий Духу до храму, прощі. Ісусе нехай Твій мир огорне всю землю і переможе війну.

[МаріаннаКіт]

Во ім'я Ісуса Христа 🙏🙏🙏 нехай закінчеться війна і запанує мир💙💛 для України і цілого світу.

Дякуємо Богу за все

[mariyapavliv]

Слава Ісусу Христу!Дякую Вам отче за таку корисну науку

[Ivan.Bachevsky]

Дякую за змістовну науку . Непорочне Серце Марії Благослови о. Порфирія і тримай його в своїй опіці!

[natalikalcheva]

Ми, дорослі, не віримо в Господа. Але Господь показав мені силу дитячої віри.Яка просить і вірить.
В 15- му році, в вересні був тяжко поранений мій син на Донбасі.Я навіть не могла поїхати до нього в шпиталь, бо в мене на руках був трирічний його синок, якого покинула мати.
Я знала, що лежати йому у Дніпрі довго. Дякую по сей день лікарям, всьому персоналу і волонтерам за догляд за моїм сином. ОДНОГО ДНЯ приходить до мене на кухню малий і каже:" Бабуню, ви казали, що якщо двоє попросять про щось у Бога, Він виконає прохання!?". Так.Я казала.То давай попросимо Боженьку, щоб тато приїхав сьогодні". Пішли ми в молитовний куточок, малий став на коліна, склав рученята і просить:" Боженька, роби так, щоб тато сьогодні приїхав!".А я стою і молю:" Боже! НЕ ПОСОРОМ ДИТЯЧОЇ ВІРИ!"
І так ми молилися тричі.Через годину дзвінок .Малий біжить і кричить:" Буня, тато приїхав!" А я в розпачі йду і думаю, яку придумати обманку. І бачу- за хвірткою стоїть мій сивий блідий син.І борониться від сина, що кинувся до нього, бо весь ще був в якихось шлангочках.І я зрозуміла, яка слабка в дорослих віра. А син вирішив втекти з шпиталю, бо боявся, що помре і не побачить нас.І в шортах і футболці автостопом, перев'язуючись в туалетах через пів- України приїхав . Тепер знову на фронті.

[ЯрославНазарук-иу]

наші гріхи і атака духів злоби і темряви піднебесних і все йде шкереберть.