filmov
tv
Як ви там, Миколаїв? / Mykolaiv, how are you? | ПРЕМʼЄРА (ENG SUB)
Показать описание
П‘ятий епізод ми поїхали знімати у Миколаїв.
Вибухи у цьому місті не вщухали, воду доводилося збирати з дощу, або набирати у водоймах, але він і його жителі вистояли.
Більше того, миколаївці знайшли сили і натхнення служити іншим у моменти, коли поруч вибухали касети.
Росіяни не змогли оточити його, але зруйнували безліч життів.
Сьогодні ми розкажемо, як все відбувалось протягом усього року.
We went to Mykolaiv to shoot the fifth episode.
The explosions in this city did not subside, water had to be collected from the rain or collected in reservoirs, but this city and his residents persevered.
Moreover, the people of Mykolaiv found the strength and inspiration to serve others in the moments when cassettes were exploding nearby.
The russians could not surround him, but destroyed many lives.
Today we will tell you how everything happened throughout the year.
--------------------------------------------------------------------------------------------------
00:00 - Миколаїв у новинах.
00:59 - Знайомство з героями
02:10 - Підготовка та налаштування до приїзду у Миколаїв
03:46 - Перші прильоти, які були 24 лютого- поруч біля мого дому
04:35 - Перша в житті сирена, яку ми почули
05:20 - Я працюю на атомній станції і нас всіх розпускають
05:37 - Відчували себе потрібними і в цьому були щасливі
05:59 - Люди приходили з усіх будинків і ховались
06:20 - Ми розвертали лавки і це були ліжка
07:06 - Я думала: «ну помремо, так помремо»
07:41 - Я не можу просто сісти в машину і поїхати, бо є люди
08:29 - Ми були в облозі, тому шукали їжу на перший час
09:20 - Давай щось завезем хлопцям з ТРО, погодуємо їх
09:41 - Усвідомлення безсилля
10:56 - Ми відповідальні за багатьох людей і я не можу їх залишити (або) чому ми залишились?
15:20 - Блокада нашого міста
15:42 - Більше 700 одиниць техніки не очікували такого супротиву з боку України
17:12 - Зруйнована пам’ятка архітектури, гімназія
18.02 - Церква робила те, чого довго не робила держава
18.55 - Лежу на балконі, а там три ракети летить
19:36 - Миколаїв був 8 місяців під обстрілами
21:00 - Місто залишилось без будь-якої води
24:00 - Ми готували для військових і привозили одяг
25:14 - Суп був без нічого
25:42 - Десять кілограм кожного дня вимішувала муку
29:07 - Кожного дня о 5 ранку ми об’їжджали місто в пошуках ліків і продуктів
29:57 - Люди об’єднались в допомозі один одному
33:24 - Питання «Як ти?» і після цього не потрібно було нічого говорити
33:50 - Готувала млинці при свічах
34:44 - Залишились посвячені і гарячі люди
38:26 - Миколаїв був закритим, прокомуністичним містом
39:30 - Наші «сусіди» мені так остогидли, що я навчаюсь і говорю українською
40:57 - Бог може набагато більше і люди стали відкритими до Бога
45:10 - Два табори людей
46:06 - Людей потрібно проводити по Євангелії
46:57 - Служіння підліткам та молоді
49:51 - Відкрили кафе в період війни
52:10 - Не було періоду, коли хотілось опустити руки
53:27 - зупинки - укриття
55:00 - 4 квітня – чорний день для Миколаїва
57:29 - Ми лягали спати налаштовуючись на те, що ми можемо не прокинутись
59:04 - 29 березня – зруйнована державна міська адміністрація
01:00:27 - Момент, коли були страшно
01:03:16 - Наш будинок не розбомблять, бо ви віруюча і печате
01:03:49 - Бус, який обстріляли касетними снарядами продовжує служити
01:06:59 - Намір ворога зруйнувати нашу культуру та освіту
01:08:13 - Подяка від воєнних
01:10:35 - Бог являє Себе дуже сильно, коли лінія фронту дуже близько
01:13:53 - Про Віктора Івановича, який боровся за незалежність України та мову
01:25:23 - Поїдки через заміновані місця
01:26:31 - Бізнес і заводи в Миколаєві стоять
01:27:34 - Проєкт відбудови села
01:28:23 - Бог дістав мене із самого дна
01:30:18 - Період, коли почала відчувати
01:31:05 - Те, що дає сили продовжувати
01:31:16 - Безбожний світ ворога впаде
01:32:34 - Місто оживає, люди повертаються
01:34:17 - Найважче, коли людина приймає смерть
01:36:05 - Я боюсь більше того, коли закінчиться війна
01:37:02 - Ми маємо бути тими, хто буде поруч.
--------------------------------------------------------------------------------------------------
Дякуємо за підтримку:
1. Сергій Діденко
2. Катя Серпак
---------------------------------------------------------------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648 (приватбанк)
5375 4112 0072 9890 (монобанка)
або
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Вибухи у цьому місті не вщухали, воду доводилося збирати з дощу, або набирати у водоймах, але він і його жителі вистояли.
Більше того, миколаївці знайшли сили і натхнення служити іншим у моменти, коли поруч вибухали касети.
Росіяни не змогли оточити його, але зруйнували безліч життів.
Сьогодні ми розкажемо, як все відбувалось протягом усього року.
We went to Mykolaiv to shoot the fifth episode.
The explosions in this city did not subside, water had to be collected from the rain or collected in reservoirs, but this city and his residents persevered.
Moreover, the people of Mykolaiv found the strength and inspiration to serve others in the moments when cassettes were exploding nearby.
The russians could not surround him, but destroyed many lives.
Today we will tell you how everything happened throughout the year.
--------------------------------------------------------------------------------------------------
00:00 - Миколаїв у новинах.
00:59 - Знайомство з героями
02:10 - Підготовка та налаштування до приїзду у Миколаїв
03:46 - Перші прильоти, які були 24 лютого- поруч біля мого дому
04:35 - Перша в житті сирена, яку ми почули
05:20 - Я працюю на атомній станції і нас всіх розпускають
05:37 - Відчували себе потрібними і в цьому були щасливі
05:59 - Люди приходили з усіх будинків і ховались
06:20 - Ми розвертали лавки і це були ліжка
07:06 - Я думала: «ну помремо, так помремо»
07:41 - Я не можу просто сісти в машину і поїхати, бо є люди
08:29 - Ми були в облозі, тому шукали їжу на перший час
09:20 - Давай щось завезем хлопцям з ТРО, погодуємо їх
09:41 - Усвідомлення безсилля
10:56 - Ми відповідальні за багатьох людей і я не можу їх залишити (або) чому ми залишились?
15:20 - Блокада нашого міста
15:42 - Більше 700 одиниць техніки не очікували такого супротиву з боку України
17:12 - Зруйнована пам’ятка архітектури, гімназія
18.02 - Церква робила те, чого довго не робила держава
18.55 - Лежу на балконі, а там три ракети летить
19:36 - Миколаїв був 8 місяців під обстрілами
21:00 - Місто залишилось без будь-якої води
24:00 - Ми готували для військових і привозили одяг
25:14 - Суп був без нічого
25:42 - Десять кілограм кожного дня вимішувала муку
29:07 - Кожного дня о 5 ранку ми об’їжджали місто в пошуках ліків і продуктів
29:57 - Люди об’єднались в допомозі один одному
33:24 - Питання «Як ти?» і після цього не потрібно було нічого говорити
33:50 - Готувала млинці при свічах
34:44 - Залишились посвячені і гарячі люди
38:26 - Миколаїв був закритим, прокомуністичним містом
39:30 - Наші «сусіди» мені так остогидли, що я навчаюсь і говорю українською
40:57 - Бог може набагато більше і люди стали відкритими до Бога
45:10 - Два табори людей
46:06 - Людей потрібно проводити по Євангелії
46:57 - Служіння підліткам та молоді
49:51 - Відкрили кафе в період війни
52:10 - Не було періоду, коли хотілось опустити руки
53:27 - зупинки - укриття
55:00 - 4 квітня – чорний день для Миколаїва
57:29 - Ми лягали спати налаштовуючись на те, що ми можемо не прокинутись
59:04 - 29 березня – зруйнована державна міська адміністрація
01:00:27 - Момент, коли були страшно
01:03:16 - Наш будинок не розбомблять, бо ви віруюча і печате
01:03:49 - Бус, який обстріляли касетними снарядами продовжує служити
01:06:59 - Намір ворога зруйнувати нашу культуру та освіту
01:08:13 - Подяка від воєнних
01:10:35 - Бог являє Себе дуже сильно, коли лінія фронту дуже близько
01:13:53 - Про Віктора Івановича, який боровся за незалежність України та мову
01:25:23 - Поїдки через заміновані місця
01:26:31 - Бізнес і заводи в Миколаєві стоять
01:27:34 - Проєкт відбудови села
01:28:23 - Бог дістав мене із самого дна
01:30:18 - Період, коли почала відчувати
01:31:05 - Те, що дає сили продовжувати
01:31:16 - Безбожний світ ворога впаде
01:32:34 - Місто оживає, люди повертаються
01:34:17 - Найважче, коли людина приймає смерть
01:36:05 - Я боюсь більше того, коли закінчиться війна
01:37:02 - Ми маємо бути тими, хто буде поруч.
--------------------------------------------------------------------------------------------------
Дякуємо за підтримку:
1. Сергій Діденко
2. Катя Серпак
---------------------------------------------------------------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648 (приватбанк)
5375 4112 0072 9890 (монобанка)
або
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Комментарии