Як ви там, Миколаїв? / Mykolaiv, how are you? | ПРЕМʼЄРА (ENG SUB)

preview_player
Показать описание
П‘ятий епізод ми поїхали знімати у Миколаїв.
Вибухи у цьому місті не вщухали, воду доводилося збирати з дощу, або набирати у водоймах, але він і його жителі вистояли.

Більше того, миколаївці знайшли сили і натхнення служити іншим у моменти, коли поруч вибухали касети.

Росіяни не змогли оточити його, але зруйнували безліч життів.
Сьогодні ми розкажемо, як все відбувалось протягом усього року.

We went to Mykolaiv to shoot the fifth episode.
The explosions in this city did not subside, water had to be collected from the rain or collected in reservoirs, but this city and his residents persevered.

Moreover, the people of Mykolaiv found the strength and inspiration to serve others in the moments when cassettes were exploding nearby.

The russians could not surround him, but destroyed many lives.
Today we will tell you how everything happened throughout the year.
--------------------------------------------------------------------------------------------------
00:00 - Миколаїв у новинах.
00:59 - Знайомство з героями
02:10 - Підготовка та налаштування до приїзду у Миколаїв
03:46 - Перші прильоти, які були 24 лютого- поруч біля мого дому
04:35 - Перша в житті сирена, яку ми почули
05:20 - Я працюю на атомній станції і нас всіх розпускають
05:37 - Відчували себе потрібними і в цьому були щасливі
05:59 - Люди приходили з усіх будинків і ховались
06:20 - Ми розвертали лавки і це були ліжка
07:06 - Я думала: «ну помремо, так помремо»
07:41 - Я не можу просто сісти в машину і поїхати, бо є люди
08:29 - Ми були в облозі, тому шукали їжу на перший час
09:20 - Давай щось завезем хлопцям з ТРО, погодуємо їх
09:41 - Усвідомлення безсилля
10:56 - Ми відповідальні за багатьох людей і я не можу їх залишити (або) чому ми залишились?
15:20 - Блокада нашого міста
15:42 - Більше 700 одиниць техніки не очікували такого супротиву з боку України
17:12 - Зруйнована пам’ятка архітектури, гімназія
18.02 - Церква робила те, чого довго не робила держава
18.55 - Лежу на балконі, а там три ракети летить
19:36 - Миколаїв був 8 місяців під обстрілами
21:00 - Місто залишилось без будь-якої води
24:00 - Ми готували для військових і привозили одяг
25:14 - Суп був без нічого
25:42 - Десять кілограм кожного дня вимішувала муку
29:07 - Кожного дня о 5 ранку ми об’їжджали місто в пошуках ліків і продуктів
29:57 - Люди об’єднались в допомозі один одному
33:24 - Питання «Як ти?» і після цього не потрібно було нічого говорити
33:50 - Готувала млинці при свічах
34:44 - Залишились посвячені і гарячі люди
38:26 - Миколаїв був закритим, прокомуністичним містом
39:30 - Наші «сусіди» мені так остогидли, що я навчаюсь і говорю українською
40:57 - Бог може набагато більше і люди стали відкритими до Бога
45:10 - Два табори людей
46:06 - Людей потрібно проводити по Євангелії
46:57 - Служіння підліткам та молоді
49:51 - Відкрили кафе в період війни
52:10 - Не було періоду, коли хотілось опустити руки
53:27 - зупинки - укриття
55:00 - 4 квітня – чорний день для Миколаїва
57:29 - Ми лягали спати налаштовуючись на те, що ми можемо не прокинутись
59:04 - 29 березня – зруйнована державна міська адміністрація
01:00:27 - Момент, коли були страшно
01:03:16 - Наш будинок не розбомблять, бо ви віруюча і печате  
01:03:49 - Бус, який обстріляли касетними снарядами продовжує служити
01:06:59 - Намір ворога зруйнувати нашу культуру та освіту
01:08:13 - Подяка від воєнних
01:10:35 - Бог являє Себе дуже сильно, коли лінія фронту дуже близько
01:13:53 - Про Віктора Івановича, який боровся за незалежність України та мову
01:25:23 - Поїдки через заміновані місця
01:26:31 - Бізнес і заводи в Миколаєві стоять
01:27:34 - Проєкт відбудови села
01:28:23 - Бог дістав мене із самого дна
01:30:18 - Період, коли почала відчувати
01:31:05 - Те, що дає сили продовжувати
01:31:16 - Безбожний світ ворога впаде
01:32:34 - Місто оживає, люди повертаються
01:34:17 - Найважче, коли людина приймає смерть
01:36:05 - Я боюсь більше того, коли закінчиться війна
01:37:02 - Ми маємо бути тими, хто буде поруч.
--------------------------------------------------------------------------------------------------
Дякуємо за підтримку:
1. Сергій Діденко
2. Катя Серпак
---------------------------------------------------------------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648 (приватбанк)
5375 4112 0072 9890 (монобанка)
або
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Рекомендации по теме
Комментарии
Автор

Дякую вам, що відкриваєте людям реальні події сьогодення на Миколаївщині! Слава Господу за вас!

ТаняЧорна-ъш
Автор

Миколаївці, які ж ви молодці! З вами Україна переможе! Велике дякуємо всим хто працює на перемогу!Всим, а особливо жіночці, яка пекла пиріжки, яка ж ви молодець! Нехай Господь рясно по благословить вас і вашу рідню!!!

valentinafedorenko
Автор

Слава Богу за вас Миколаївці, благословінь вам рясних Божих благословінь, хай сторицею воздасть Господь усім хто служить Богу і людям...дякую дуже вам!!!!

ТетянаРешетник-пм
Автор

Скільки крутих людей живе в нашому місті 🥹
Неймовірно

elaysezz
Автор

Танічка дякуєм тобі за пиріжки які ти пекла для наших воїнів ))) ти супер

НатальяРыбченко-шо
Автор

Дякуємо, що показали життя рідного міста !!!

НадеждаВирич-уг
Автор

Дякую, що завітали до нас в Миколаїв. Є ще багато свідчень Божої милості та благодаті в нашому місті. Запрошуємо знову.

vitaliitsymbalist
Автор

Дякую Іллі !
Він підтримав мого товариша якому я довгий час свідкував про Бога.
На той час він захищав Херсон і потрапив у госпіталь в Миколаїв .
Ілля врятував знайшов дес спальний мішок рюкзак і я так розумію що подарував новий заповіт .
Мій товариш казав що прочитав .
Іллю ніколи я до цього часу не бачив .
Дякую TWR що показали !
Дякую Богові за те що ви є брати !

vazaua
Автор

Вітаю, 16 березня в центральному будинку молитви Миколаєва я примирився з Богом, тепер я щасливий і служу йому . Сподіваюсь на те, що Бог ще зробить свою роботу ще в багатьох душах

ІванВозіян
Автор

Дуже сильні та незламні люди в Миколаєві, дякую за цей випуск!!!

innalesyk
Автор

Це має бачити кожен, і не лише в Україні

ВітьокМелман
Автор

Миколаївці🥺
Одесити будуть вдячні вашому місту завджи! Справжні герої, яким не потрібні регалії❤️‍🩹

ЮлияКазневская
Автор

Щиро дякую TWR за кожне відео:
Як українське місто?
Такі відео дуже надихають жити і працювати за для блага ближніх нам людей.
До війни я не дякувала БОГУ за те, що живу в Україні!
Я дякувала ЙОМУ за сім'ю в якій народилася, за сім'ю, яку будучи дорослою створила з моїм чоловіком.
З початком війни + завдяки таким відео, які створює команда TWR, я почала дякувати БОГУ за Україну ❤

ИринаРожина-тт
Автор

Дякую за вашу роботу і цікаві епізоди з життя прифронтового міста! ❤

chepsergey
Автор

Нова Одеса, Вознесенськ, Южноукраїнськ...
Бог вам дав сили встояти!!!
Моє серце з вами!
Важко було нам всім!
Костя, Іване, Віктор Ернестович... дякую, що ви робили все і не шкодували себе.
Нажаль у Золіна не взяли інтерв'ю,

ВиталийРЕНКЕНГО
Автор

Я дивився всі Як ви там. Розумію, що Україна встоїть завдяки Богу, Який використовує дуже багатьох вірних Йому людей, які не ідеальні та почувши Божий поклик почали діяти 🙏❤️

aleksandrsherbyna
Автор

Дякую за цей випуск про Миколаїв. Рясних Божих благословінь усій команді TWR!

AntonSuntsov
Автор

Я слухаю ці історії простих людей і сльози навертаються 😭Бог робить прекрасну роботу через них!
Дуже круто построєне інтерв’ю! Молодці!

lyudaklmets
Автор

Дякую за Вашу роботу!
Миколаєву привіт від Кривого Рогу!

antobus
Автор

Дякую вам Брати і Сестри за підтримку всіх віруючих і не тільки в Україні. Ви приклад справжніх героїв віри ❤
Миколаївці - ви оплот всієї України

yurij.O