Чия насправді Київська Русь?

preview_player
Показать описание
Чия Київська Русь? Чи належить її спадщина одному народу? Чи може окраїна Русі, заселена фіно-уграми, претендувати на її спадщину? Якщо ви хочете підтримати канал № картки Ощадбанку 5167 4999 9156 2507 (рахунок у доларах США). Дякую!
Рекомендации по теме
Комментарии
Автор

Ай молодець чоткий відос і все правильно сказав лайк

Myroslav
Автор

Четко и без "Б" . Вподобайка.

АлексейЧернов-сч
Автор

Никогда не говорите Киевская Русь. Русь была одна со столицей в Киеве. Другой Руси не было

yuriyshevkun
Автор

В часи коли Русь воювала з монголами, московія приєдналась до них!!! Саме через монголів московія стала великою! А завойовувала країни що потерпіли від боротьби з татарами!!!

ИльяТкаченко-ья
Автор

Про докириличні тексти яким 2-3 тисячі років. Статті:
- "РАХМАНСЬКІ САКРАЛЬНІ ТЕКСТИ ВЕЛЕСОВИЦЕЮ";
- "ПРАВА, ЯВА, НАВА ЯК ОСНОВА ДАВНЬОГО ПРАВОСЛАВ'Я"
в блозі Святояр UAmodna.
Найдавніше українське письмо на металевих пластинах і речах.
Забуті слов'янські держави.
Варто бачити та знати...

АртанськийРодовід
Автор

Будь ласка. вибачаюсь(за русский) почему почти всегда называют РУСЬ. Киевской. Непохоже ли это на Римскую Италию. Парижскую Францию или Анкаровскую Турцию. Ведь РУСЬ была одна. во всяком случае на картах или я ошибаюсь?Дякую

НиколайКрамаренко
Автор

Поставив Like!, але є чимало зауважень до Вашого тексту. Розпочинайте від Геродота. Ось переклади назв: "авхати" - словяни, або "люди молитви" - венети, анти;(лемки, волиняни); "паралати" - родимичі (поляни - населення метрополії); "катіари" - воїни (полки) Лівобережжя; "траспії" - бродники Подолії. Грецька назва "агафірси" - буковинці, на латині названі "склавени" - буковинці.

akselanderson
Автор

Україна правонаступниця Русі, і крапка!

catherinekovalenko
Автор

ви все правильно сказали! Русь не може належати якомусь одному народу.

angldustt
Автор

Плюс Пётр Первый не переименовывал Московское Царство в Российскую Империю. В Руси не было народов, соответственно нет единственного наследника у Руси и быть не могло

РустамАлмаз
Автор

Что за карта в начале, прям по нынешним границам? Ребят вы серьезно верите?

ВладимирСветцов-эц
Автор

спасибо за инфу киев тоже вас шануе и смотрит...слава украине!

СвятославОрловский-ум
Автор

2:10 при Русі не було не козбзи не балалайки, були гуслі і сопілка-свірель і все

ВасильМолодой
Автор

С таким же успехом можно спорить кому принадлежит Рим

nicolericci
Автор

По-перше треба ритися в історії Русі і ми бачимо з викіпедії що створили Русь варяги тобто вікінги тобто Новгород завоював Київ а Москву побудував внук Ярослава мудрого довгорукий і правила в русі з самого початку династія рюрековичі і в Москві теж а що ти сказав про рубль і гривню це може бути не підтвердженим фактом і Володимиро суздальське князівство було навіть деколи центром Русі

mr.beshanij
Автор

Кому насправді належить Русь? У відповіді просте! Русі! Ще Ляхам по Дніпру Діра і в Времяних літ... Цікаво. А як з'явилася Русь? На ляших (польських) землях по Дніпру? В загадкі цій для усіх!

ВладиславБялецький
Автор

Земля склони голову перед Великою, Незалежною Київською Русью.

Мультики-дж
Автор

Дивно. В українському гімні співається "І покажем, що ми, браття, козацького роду". І яке відношення мають козаки до Київської Русі?

ИванСидоров-ыэ
Автор

Перепрошую, але балтийським народам, а не прибалтийським

Andriy_Shalyov
Автор

Если МОСКОВИЯ и была чей-то преемницей, то ПРЕЕМНИЦЕЙ ЗОЛОТОЙ ОРДЫ.
До 1721 года официально употреблялось только название "Москва" или "Московское государство\МОСКОВИЯ"
Н. С. Трубецкой отмечал: «Московское государство возникло благодаря татарскому игу. Московские цари, далеко не закончив еще "собирания Русской земли", стали собирать земли западного улуса Великой монгольской монархии: Москва стала мощным государством лишь после завоевания Казани, Астрахани и Сибири. Русский царь явился наследником монгольского хана. "Свержение татарского ига" свелось к замене татарского хана православным царем и к перенесению ханской ставки в Москву»
ТРУБЕЦКОЙ Н. С. {1890 – 1938} «К проблеме русского САМОпознания», 1927. - С. 49.

bogdankviatkovsky