Гефсиманія / Страждання Христа / Лариса Шпак

#християнськівірші #християнська_поезія #гефсиманія#християнськийконтент #страждання#бог #христос #розп‘яття#голгофа

Гефсиманія...страждань Христа початок.
Страждань не тіла, а страждань душі.
Людськеє тіло мало так страждати,
Яке прийняв Він, щоб людей спасти.

Молитва слізна - "Хай мине ця чаша,
Та воля, Отче, буде лиш Твоя..."
І краплі крові, в боротьбі цій страшній,
Стікали в тяжких муках із чола.

Він був один, без учнів, без підтримки
І без молитви учнів з Ним разом.
Поснули всі, бо ніч глибока, й тільки
Там, на колінах, у саду - Христос.

Та ось ідуть по Нього із вогнями.
І поцілунок Юди, як удар.
І руки, як розбійнику, зв'язали.
І повели...як серцем Він страждав...

А далі - суд...неправедний, жорстокий.
Побої, обплювання і вінець...
Вінець не царський, ні - вінець терновий.
О! Як дивився на все це Отець!

І, назнущавшись, повели до страти.
Він сил не мав нести уже Свій хрест.
Спотворений, понад людину всяку,
Стікав Він кров'ю, та ішов вперед.

Вперед, до страти на хресті позору.
Лишались сліди крові на землі.
І плакали лише жінки по Ньому.
Та все страшне лунало: " розіпни"...

І ось Голгофа...і тремтить все тіло...
О, як же, Отче, все оце знести?..
І біль страшна...і до хреста прибили...
І ось уже стоять ті три хрести.

Розбійники і третій, Він - " розбійник"...
І палить сонце рани, й біль душі.
Й слова любові: "Отче, Ти прости їм"
І, в розпачі - "пощо Ти залишив?"

Та тільки небо хмарами зчорніло
І затряслась, ридаючи, земля.
Ось - смерть, Христа обвисле тіло,
І страх, що чорним вороном кружля...

Усе скінчилось, все стерпів до краплі.
Звершив усе за чим в цей світ прийшов.
Смерть не змогла душі Його забрати,
Лиш з тіла все текла на землю кров.

Та кров, що зараз є у нашій чаші
І тіло, що є зараз на столі.
Все це було, щоб всі провини наші
Забрать і залишити на хресті.

Ми серцем поклонімося Святому.
Й коліна прихиляймо перед Ним.
Хвалу й подяку віддаваймо Тому
Хто нас, в стражданнях, від гріхів звільнив.
🕊️Л. Шпак