жадан і собаки - листопад

Жадан і собаки - Листопад

OST до фільму Любові стане на всіх. Прем`єра 14.02.2016
Більше про Жадан і собаки:

Виробництво MYSHORTCINEMA GROUP
Режисер Михайло Лук`яненко.

[Pavlo_Polupan]

Це прекрасне відео! І Жадан - просто феномен нашого часу. Дякую

[alexndrzhuk]

Не втомлююсь лайкати і поширювати це чудове відео і неймовірну ПІСНЮ.

[like_some_other]

Це прекрасно. Дякую вам.
Ще трішки слів для алгоритмів ютубу

[КатеринаМарченко-щк]

Чудова робота!!! Мій улюблений вірш, доречі.. :)

[Олена-бь]

ДИвлюсь, слухаю, шаленію від віршів! Дуже чіпляє!!! Жадан -талант нашого часу!

[Polaroid_queen]

побільше такої поезії, побільше! більшість текстів україномовних сучасних пісень неможливо слухати. На вас вся надія!

[dmytrobocharov]

Серед віршів і пісень Жадана і Собак складно обрати щось "найкраще". Але ця річ є найкращою кожного листопада.

[Svitlyk_sv]

Дуже крута робота! Передивляюся знову і знову. Чіпляє))

[eugiekozlianinova]

Круто як, особливо початок прочитання вірша!❤️‍🔥

[НатальяБудлянская-су]

Знову перший день листопада. Але війна. Змішала світи, Змішала долі. Цей перший день листопада не по Жадану. Війна внесла своі корективи. Кохання зосталось, але поки тільки в серцях.

[virshi.ukr.]

чудове озвучення і неймовірні емоціїї🙂

[wernertognetti]

Der Roman "Mesopotamien" und dieses passende Lied sind ein Hammer. Ukraine at it best.

[medoid-]

Прекрасні пісні та композиції україномовної групи

[timiv]

Звісно, на любителя. Любителя творчості Жадана)

[ДаниилКлименок-эд]

Перші дні листопада.
Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку.
А він думає: чуже місто, чужа кімната —
як я її тут залишу?
Третя по обіді.
Суха осінь.
Посиджу, доки вона спить, заговорюючи постійно.
Світло таке легке.
Вона четвертий день у дорозі.
Хай їй хоча би тут буде спокійно.
Якщо буде потрібно —
поправлятиму ковдру.
Якщо буде холодно —
причинятиму вікна.
Спробую перехитрити її застуду невиліковну.
Я сам усе це вигадав,
вона ні в чому не винна.
Як я її залишу?
Незабаром почнеться вечір.
Швидко стемніє, повітря остигне.
Краще вже охоронятиму її речі.
Краще вже грітиму її стигми.
Раптом, коли я піду, ріки затоплять кімнату,
раптом птахи почнуть битися в стіни,
раптом дерева обступлять її й поведуть на страту,
раптом сусіди почнуть рвати тіло її на частини,
раптом, щойно я вийду, вона забуде про мене,
раптом забуде все, що говорила до цього,
раптом серце її, золоте й шалене,
буде битись тепер для когось чужого.
Осінь над ними з льоду й сталі.
Холодні ріки, незнайомі люди.
Найбільше вони бояться, що все це триватиме далі.
Найбільше вони бояться, що більше нічого не буде.
Хай спить. Хай розбереться зі снами.
Хай її нинішні сни перетечуть у колишні.
Навіть якщо в своєму сні вона мене не впізнає.
Навіть якщо їй буде снитись хтось інший.
І ось він сидить, відраховуючи хвилини.
Сидить, нервує без потреби.
А вона не прокидається лише з тієї причини,
що боїться, прокинувшись, не побачити його коло себе.
Осінь над ними з льоду й сталі.
Холодні ріки, незнайомі люди.
Найбільше вони бояться, що все це триватиме далі.
Найбільше вони бояться, що більше нічого не буде.

[СергейШелестюк-ли]

Чому, ось чому життя таке? Я почав зустрічатися з дівчиною цією весною, ми разом обожнювали Жадана і у нас була мета поїхати на концерт Жадана. Так, ми поїхали, провели чудово час. Але нещодавно наші дороги розбіглися і буде прикро якщо вони розійдуться назавжди саме в листопаді..

[mykytahurskyi]

Шикарний початок. Мексика просто чекає:)

[midnightfish]

I can't stop listening to this song... Any chance someone could post the lyrics and/or a translation of the dialogue at the beginning and the end? I am learning Ukrainian but only just started. Thanks 💙💛

[ТатьянаЛ-йя]

как это прекрасно ...

взагалі, наша украинская музыка - днк тест, подтверждающий отсутствие родственных связей с ними ....

Перші дні листопада.
Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку.
А він думає: чуже місто, чужа кімната —
як я її тут залишу?
Третя по обіді.
Суха осінь.
Посиджу, доки вона спить, заговорюючи постійно.
Світло таке легке.
Вона четвертий день у дорозі.
Хай їй хоча би тут буде спокійно.
Якщо буде потрібно —
поправлятиму ковдру.
Якщо буде холодно —
причинятиму вікна.
Спробую перехитрити її застуду невиліковну.
Я сам усе це вигадав,
вона ні в чому не винна.
Як я її залишу?
Незабаром почнеться вечір.
Швидко стемніє, повітря остигне.
Краще вже охоронятиму її речі.
Краще вже грітиму її стигми.
Раптом, коли я піду, ріки затоплять кімнату,
раптом птахи почнуть битися в стіни,
раптом дерева обступлять її й поведуть на страту,
раптом сусіди почнуть рвати тіло її на частини,
раптом, щойно я вийду, вона забуде про мене,
раптом забуде все, що говорила до цього,
раптом серце її, золоте й шалене,
буде битись тепер для когось чужого.
Осінь над ними з льоду й сталі.
Холодні ріки, незнайомі люди.
Найбільше вони бояться, що все це триватиме далі.
Найбільше вони бояться, що більше нічого не буде.
Хай спить. Хай розбереться зі снами.
Хай її нинішні сни перетечуть у колишні.
Навіть якщо в своєму сні вона мене не впізнає.
Навіть якщо їй буде снитись хтось інший.
І ось він сидить, відраховуючи хвилини.
Сидить, нервує без потреби.
А вона не прокидається лише з тієї причини,
що боїться, прокинувшись, не побачити його коло себе.
Осінь над ними з льоду й сталі.
Холодні ріки, незнайомі люди.
Найбільше вони бояться, що все це триватиме далі.
Найбільше вони бояться, що більше нічого не буде.

[artemartem]

Неочикувано. Неочикувано добре зіграно!!!