Вустами дітей Херсонщини. Владислав Поляков з Нововоронцовки

«Я став дорослішим. Я усвідомив, що російська мова – не дуже добре, хоч раніше і спілкувався нею з російськомовними, щоб їм було зрозуміло. Але росіяни роблять нам боляче, руйнують наші домівки, хочуть стерти історію, щоб українців взагалі не існувало. Тож я зрозумів, що треба змінюватись».
Ранок 24 лютого починався для Владислава як звичайний шкільний будень. Але все змінило повномасштабне вторгнення росії. Хлопець – з Нововоронцовки. До евакуації в кінці березня відчув на собі весь цинізм «освобождєнія». Та і сама евакуація відбувались під безперервним артилерійським вогнем.
Зараз хлопець із родиною у безпеці. Але дії ворога змотивували повністю переглянути свої пріоритети і глибше зануритись у розуміння себе та свого народу.
Ми тішимось розуму і усвідомленості наших дітей. Але ніколи не пробачимо ворогу тієї ціни, яку за це довелось заплатити.