Вірш Людмили Степанишеної - Нестримним потоком проходять роки.

Вірш Людмили Степанишеної - Нестримним потоком проходять роки.

Нестримним потоком проходять роки,
Здається недавно ходила у школу.
А зараз і в мене вже є діточки,
Життя моє мчиться по новому колу.

Гортаю сторінки перЕжитих літ,
І з гордістю дивлюсь назад у минуле.
Спасибі батькам, що привЕли у світ,
Я жодну із їх настанов не забула.

Іде день за днем, трохи старша стаю,
Міняються погляди, мрії, бажання.
Та більше за всіх я ціную сім'ю,
Вона - моє все, скажу вам без вагання.

Не встигла і оком моргнути, як враз,
Вже добрий за спиною досвід я маю.
Живу так, як хочу, без фальші й образ,
Добро - додаю, ну а зло - віднімаю.

© Людмила Степанишена
Декламує Іра Абдуллаєва

#вірш #людмиластепанишена #декламація