Лускавки. Намисто з дутого скла на світлинах 20 ст. #намисто #лускавки #культурнаспадщина #україна

«Лускавки» почали набувати популярности на території України від кінця XIX століття. Делікатні, яскраві, іноді вигадливих форм – ці прикраси швидко завоювали серця жінок і стали модними.

Підписуйтесь на сторінку Фонду, щоб разом зміцнювати культуру, Україну, СЕБЕ!💙💛

Де ж виробляли ці прикраси? Згадок про місцеві майстерні нема. Як свідчать давні газетні публікації, їх постачали із чеських територій поблизу Судетів у часи, коли Галичина була частиною Австро-Угорщини. Цей промисел започаткували судетські німці.

Ринок скляних намистин та імітацій коштовних каменів переживав піднесення до кінця XVIII століття. Під час наполеонівських війн, революцій 1848 року ця індустрія дещо занепала. Але від кінця XIX століття почався новий етап розвитку. Навіть після Першої світової війни тисячі працівників зберегли свою справу і продовжували забезпечувати світ модними прикрасами.

Усе змінила Друга світова війна. Після неї більшість німців покинула судетські території. Виробництво скляних прикрас у містечку Яблонец-над-Нисою припинили.

Австрія запросила переселених ремісників у місто Енс, і робота закипіла вже там. Прикраси виготовляли, переплавляючи американські коробки від печива й інші алюмінієві елементи. Року 1947 там заснували кооператив Gablonzer.

У Чехії цей промисел також не занепав. У XIX столітті жителі поселення Понікла, розташованого неподалік Яблонеца, перейняли технологію виготовлення скляних прикрас.

Року 1902 Станіслав Горна заснував підприємство, яке зайнялося цією справою комплексно. Компанія Горни постачала сировину в домашні майстерні, тоді закуповувала у працівників готові матеріали, а далі складала вироби і продавала.

У 1912 році ця компанія почала виготовляти різдвяні прикраси. Вони стали дуже популярними. Нещодавно різдвяні прикраси з Понікли ввійшли до списку всесвітньої нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

Жінки та дівчата з українських сіл могли придбати такі прикраси на ярмарках або ж у міських крамницях.

Авторка дослідження — Уляна Явна / @anything_traditionalua