Олів'є Мессіан і Філіп Ґласс - органний концерт

Львівський органний зал, Олена Мацелюх – орган.
2:30 Олівʼє Мессіан – “Радість і ясність прославлених тіл” із циклу “Прославлені тіла”
10:12 Філіпп Ґласс – Етюд №1 з Першої збірки
16:00 Філіпп Ґласс – Етюд №17 з Другої збірки
24:30 Філіпп Ґласс – Перша п’єса з Glassworks
26:23 Філіпп Ґласс – “Вальс сучасного кохання”
30:48 Олівʼє Мессіан – “Небесна трапеза”
36:52 Філіпп Ґласс – Метаморфоза №2
41:50 Олівʼє Мессіан – “Ісус приймає муки” з циклу “Різдво”
47:13 Філіпп Ґласс – Божевільний порив
54:40 Філіп Ґласс – “Koyaanisqatsi” з кінофільму “Прибиральник”

Філіп Ґласс ( Philip Glass) - американський композитор, народився 31 січня 1937 року в Балтиморі (штат Меріленд) у сім'ї єврейських іммігрантів з Литви. Навчався в Peabody Institute в Балтиморі, куди вступив у віці 8 років (наймолодший учень за історію установи). Після завершення, маючи 15 років, вступив до Чиказького університету на відділення математики і філософії, проте невдовзі його інтереси змістились в бік музики - він почав брати уроки фортепіано у студента музичного факультету Маркуса Раскіна. Після завершення університету працював у Балтиморі оператором підйомного крана, щоб здобути гроші для подальшого навчання. У 1957 році прибув до Нью Йорка й вступив до Juilliard School, тоді там навчався іще один майбутній композитор-мінімаліст — Стівен Райх, із яким Ґласс потоваришував. І саме тоді він серйозно розпочав творити музику — хоча експерименти з 12-тональною системою (за Шенберґом) проводив ще з 15 років. У 1965 році одружився з актрисою Джоанною Акалайтіс. Разом з дружиною відвідав Північну Африку, Центральну Азію й Індію, подружня пара об'їздила весь субконтинент: від Гімалай на півночі до Таміланду на півдні. Таке ґрунтовне ознайомлення з країною стало вирішальним для музичного формування Ґласса: "я побачив, що існує інший спосіб будувати музику, - згадував він, - радше навколо ритмічних ідей, аніж структури. Ритм міг бути структурною основою музики замість самого лише орнаменту". Пишучи свої мінімалістичні твори із повторюваними структурами наприкінці 60-х, Ґласс здобув коло прихильників, до яких належали музиканти, що згодом увійшли до «Ансамблю Філіпа Ґласса», і для яких він написав чимало творів, іноді з забороною виконання їх іншими виконавцями. У цей час твори Ґласса, як і інших представників мінімалізму ставили в картинних галереях, переважно для невеликої аудиторії - класична музика цих років тоді ще не зацікавилась новою течією. Із кінця 70-х Ґласс поступово почав звертатись до класичних принципів, у кінц. 80-х рр. - поч. 90-х Ґласс все частіше звертається до оркестрової музики, розпочав активно працювати над музикою до фільмів.

Олів'є Мессіан — французький композитор, органіст, музичний теоретик, педагог, органіст і піаніст (виконавець власних творів); блискучий імпровізатор. Народився 10 грудня 1908 р в Авіньйоні, навчався музики з 11 років. У 1930 закінчив Паризьку консерваторію (вчився у П. Дюка, М. Дюпре). В 1936 разом з композиторами Андре Жоліве, Д. Лесюром, І. Бодріє створив творче об'єднання «Молода Франція». Під час 2-ї світової війни в 1940-41 перебував у німецькому таборі для військовополонених (тут він створив і було виконано «Квартет на кінець часу»). З 1942 професор Паризької консерваторії, серед його учнів — П'єр Булез, Карлгайнц Штокхаузен, Яніс Ксенакіс, Івонна Лоріо (дружина композитора) та інші.
Творчість Мессіана є самобутньою областю музики, яку важко ідентифікувати з якимось іншим її напрямків - і в теоретичних працях («Техніка моєї музичної мови», 1944; «Трактат про ритм», 1948) Мессіан теж сформулював власні нові складні композиційні принципи. У творах Мессіана знайшли відображення богословські ідеї та пошуки (фортепіанний цикл «Двадцять поглядів на немовля Ісуса», оркестрово-хоровий твір «Три маленькі літургії божественної присутності», обидва — 1944), вивчення традицій неєвропейських культур — індійської, японської, латиноамериканської (симфонія «Турангаліла», 1948, й ін.), захоплення орнітологією («Каталог птахів» для фортепіано, ударних і духових, зошити 1 — 7, 1956-58, та ін.). Він багато концертував. Помер 27 квітня 1992 у Парижі.