Максимилиан Волошин. 'Потомкам'.

Видео Владимира Волоцкого и Татьяны Ивановой.

[qzjkkyp]

БлагоДарю⚘
С Новым 2021 годом,
Дорогой Любимый Многострадальный Народ🌲🕊⛄❗ВЫ -ПРЕКРАСНЫ😍
Как и Поэзия Максимилиана
Волошина🦅⚘👏
Будем Помнить-Будем Жить🕯✌
Доброго Здоровьица, Мира🕊
Любви, Социальной Справедливости❗♥️🌍🌙🌟🌞

[owrnicv]

Максиміліан Волошин "Нащадкам" (“Під час терору”)

Хто розповість нащадкам нашу повість?
Ні записи, ані думки й слова
До них не дійдуть: лизом злиже пломінь
І виїсть кров незрячі письмена.
Але, можливо, шаноблива пам'ять
Вірш випадковий вусно збереже.
Ніхто з вас і не знав про те, що нами
Під корень зрубано, аж досхочу, з горою:
Ми свідки величезного розпаду,
Ми зріли божевілля цілих рас,
Загибель царств, кудлатисті світила,
Прообраз суду, як в останній раз:
Пережили ми Іліади воєн
І Апокаліпсис революцій.

На шлях ми вийшли, коли вік нездужав,
Як тиш всесвітня покидала нас,
Коли слова про звірства і про війни
Всім бачилися казкою, не більше.
Та морок, лайка, мор, і боягуз, і глад
Застигли посередині дороги:
Розверзлись хляби душ і глиб життя,
І вир нічний злизав нас, як одного.
Став кожен кожному в момент отой - диявол;
Кров породнила душі; а законом стало - вижить;
І боргом — помста.
Та ми не скорились:
Єства законів неслухи
В собі самих укрили наше сонце,
На дні темниць народжували силу
Непереборного кохання, і в тортурах
Навчилися ми вірити й молитись
Лиш за катів, бо зрозуміли, - кожен
Є полонений ангел у диявольській личині,
Вогні катівень виплавили радість
Про місію та розвиток людини,
Ніколи вже не мріяли красивше
І полум'яніше, як в час останній доль.

Нащадки всі майбутні, пам’ятайте:
Якщо у всесвіті вам жити доведеться,
Де кожна частка, де клітина кожна
З другою злита в самозреченій любові,
І людство вже нарешті подолало
Закон про необхідний смерті фатум,
То і офіра наша в тому світі є!

переклад Володимира Туленка, 2022