Яворовский НПП | Неизведанная Украина

Этот край называют Расточьем. Почти 200-км полосой он простирается бугристой грядой по территории Польши и Украины. Возвышаясь над лесисто-болотным Полесьем и лесостепным Подольем – Расточье выступает своеобразным барьером между ними и Карпатами, объединяя черты этих трех регионов. На Львовщине украинскую часть Расточья опекает Яворовский национальный парк. Почему же так назвали этот край? Поэтически и загадочно. Что и как растекается, и чем же он так примечателен? Об этом – в очередном выпуске программы "Неизведанная Украина".

___

#UATV #Украина #News #Ukraine #UATVRussian #ВоровскийНациональныйПарк #НеизведаннаяУкраина

[andriysenyuk]

Дивує, що коментарі працівників Яворівського національного природного парку та науковців з державної української мови перекладають на російську! В Україні всі добре розуміють українську мову! Коротко про реальну історію створення Яворівського національного природного парку та людей, завдяки праці яким сьогодні ми маємо збережений цей мальовничий природний куточок природи та національний природний парк:


Першим хто заговорив про необхідність заповідання розточанських лісів був професор лісового факультету Львівської політехніки Андрій П’ясецький. У 1938 р. ініціативу лісників-природолюбів підтримав митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Саме він посприяв тому, що невдовзі за кошти греко-католицької митрополії було викуплено 4 тис. гектарів природних лісів в околицях с. Лозино та смт. Івано-Франкового. На їх базі було засновано Янівське дослідне надлісництво та науково-дослідну станцію. У червні 1939 р., викуплений для наукових цілей ліс, був урочисто освячений. До сьогодні зберігся документ, підписаний А.Шептицьким, у якому стверджувалось, «Андрій П'ясецький є інспектором церковних лісів Львівської архієпархії Української Греко-Католицької Церкви і має право виконувати всі дії, пов'язані з керуванням, вирубуванням, продажем, завантаженням деревини на залізничних станціях, планами, культурами та іншими господарськими справами в цих лісах».


Після проголошення 30 червня 1941 Акту про відновлення Української держави, Андрій П’ясецький був обраний міністром лісів в уряді Ярослава Стецька.


У роки гітлерівської окупації України, від німецької комендатури Львова надійшов наказ зрубати в лісових масивах 24 тис. м3. Щоб врятувати для майбутніх поколінь унікальну розточанську природу, професор Андрій П’ясецький відважився на відчайдушний і, як потім виявилось, надто небезпечний крок – звернувся в Краків, у Головне управління лісів, загарбаних фашистською Німеччиною, «східних територій» і науково обґрунтовано доказав, що рубати заповідні ліси не можна, що обезліснення Головного Європейського Вододілу призведе до катастрофи.


У Кракові Андрія П’ясецького підтримав професор Гантель, ліси було врятовано. Але керівництво німецької комендатури не вибачило українському вченому-лісівникові такої зухвалої непокірності. Після чергового доносу до гестапо про те, що надлісничий не виконує наказів окупаційних властей, Андрія Львовича заарештовують. Прохання німецького професора Ментеля та митрополита Андрея Шептицького про врятування видатного і сміливого науковця не дали бажаних наслідків… 27 серпня 1942 року уже хворий на тиф А.Л. П’ясецький, разом із сотнею тюремних побратимів, був розстріляний неподалік від Янівського цвинтаря.


Після загибелі науковця, Андрей Шептицький продовжував опікуватися долею Янівських заповідних лісів. У серпні 1943 р. він звертається до окупаційної влади з вимогою: «… щоби корисна праця українських лісівників, розпочата Божим благословенням, було дальше продовжена. Тому прошу зберегти існування українського науково-дослідного інституту у Львові та дослідного лісництва у Янові – з метою ведення дослідних праць вишколу фахових сил, як це в моїй ініціативі 1938 р. було продумано…»


Створення Львівського лісотехнічного інституту, у 1945 році, стало новим етапом у розвитку природоохоронної справи на Розточчі. Його науковці активно продовжили надзвичайно активну справу – збереження лісів Розточчя. У 1974 р., з ініціативи вчених цього навчального закладу на базі славнозвісних Яновських лісів був створений заказник «Страдчанський ліс», площею 120 га. Він став основою заповідника «Розточчя». Днем народження його є 5 жовтня 1984 р. саме тоді Рада Міністрів України РСР постановила організувати для наукових та природоохоронних цілей цю, державного значення, унікальну заповідну територію.


Інша частина лісів, які свого часу викупив, щоб зберегти Митрополит Андрей Шептицький ввійшла до складу Яворівського національного природного парку, який створений Указом Президента України №744/98 від 4 липня 1998 року.


Шановні друзі знайте свою історію – любіть Україну і природу свого краю, тримайте порох сухим.