Рассказ переселенки. Истории из жизни. Донбасс, Украина.

Покинув свой родной дом в 2022 году я переехала в Днепр, сейчас снимаю жилье и веду свой ютуб-канал о доме и растениях, которые сама выращиваю. Цветоводство - мое хобби, об этом почти все мои видео, но сегодня речь пойдет не о цветах, а я расскажу немного о себе.

[Нескучноисамой.УКРАИНА]

В родительский дом в Лимане, о котором я рассказываю в этом видео, на днях был прилет, так что можно сказать я попрощалась с ним в своих воспоминаниях.

[ІринаКорєнєва]

Спасибі вам велике, Наталя за розповідь. Я також з Лиману, прожила в місті все своє життя.. Наші ліси, річки, озера були самими найкращими у світі. Природа Донеччини та Луганщини неповторна... Тепер у нас залишились тільки пам'ять та надія. Колись обов'язково ми повернемося до своїх вже неіснуючих домівок, сел та містечок. Колись загоються рани, відродиться наша земля.❤

[Melodiya_Leta]

Спасибо за жизненный рассказ🙏. Какие у Вас прекрасные цветы❤

[VetlaKulak]

Только зашла и тут ваше видео сразу на глаза попалось, вот смотрю. Очень интересно рассказываете. Такие теплые воспоминания... Спасибо, что поделились ими.

[СветланаКуповская]

Вітання з Києва.дуже зворушливо, держіться, нас не подолати, нас не скорити, божої опіки вам.

[MakarJuke]

Спасибо за вашу искреннесть, будем жить. Моя семья тоже все потеряла ещё 2014, было тяжело ... Все, что не убивает, делает нас сильнее

[Ирина-шэ]

Спасибо за рассказ!!!! Как уютно у вас, а цветы красоту

[tatjanaptaha]

Сегодня впервые увидела Ваше видео. Не могу не написать. Я на несколько лет старше, но воспоминания так перекликаются. Домашняя девочка в квартире на восьмом этаже в родном Львове и счастливый свободный ребенок, прыгающий с ветки на ветку, на летних каникулах у бабуси и дедуси в небольшом районном центре Хмельницкой области. А чердаки! Сколько там можно всего было найти: главное там было полно лоскутков ткани и мы шили шили для пупсиков...А потом первая юбка самошит, раскроенная в универмаге на столе раскроя... А потом многочасовые очереди за всем... А потом собранные по крупицам сбережения в сбербанке, которые за ночь превратились в воспоминания...Да, именно так все и было... Спасибо за рассказ, пусть Новый год будет лучше ❤

[nika]

Не нахожу нужных слов то ли от переизбытка чувств, то ли от от понимания, что словами не выразить то, что чувствуем мы все, а может и то, и другое. Простите. Обнимаю Вас крепко. Спасибо. Снимайте и/или пишите, слушала Вас на одном дыхании. Мира, света, тепла и рождественских чудес Вам.

[Svitlana_]

Я очень хорошо Вас понимаю, до 14 года жила в Луганске. До войны 2014 года много ездила по районам области по работе, и каждый раз удивлялась и радовалась красоте нашей Луганщины. С тех пор пришлось выстраивать свою жизнь заново. Желаю Вам терпения и удачи! Вы очень светлый и приятный человек, надеюсь все у Вас будет хорошо!

[ОксанаЧ-еэ]

Буду чекати продовження вашої історії, щасти вам 😊

[etyudy]

Спасибо, Наталья. Очень искренний рассказ жизни 😢! Пусть всё наладится! Дай Бог мира, перемоги!

[ВалентинаЗагородня-вп]

Ти неймовірна, голос просто заколисує .
Чекатимем продовження.

[UserUser-pdoj]

Здравствуйте. На одном дыхании прослушала...

[ПаніОсовська]

Наталю, спасибі вам за розповідь про своє життя. Майже півгодинки пролетіли як одна мить. Ви не сіли перед камерою, а показували кімнати, свої турботи по дому, квіти і так швидко пробіло відео. Розповідь була цікава та й ще таким красивим заворожуючим тембром голосу ! Правдива ваша розповідь про життя в радянський час. Нічого хорошого тоді не було, тільки безкінечні черги за куском вареної ковбаси, не кажучи вже, про модну сукню чи чобітки. І в школі був страшний булінг. Правда учителі в школі де я навчалася, в основному, були непогані люди, хоча як педагоги ніякі, але і через багато років згадую нашого класного керівника, росіянку, яка вийшла заміж за українця та й жила в нашому місті. Ох і слова у неї були! Обзивала дітей гнидами, казала : як дам, то і в стіну влипнеш! Та багато різних висловів у неї було, не хочеться писати погане, що з її рота виходило. Звичайно не всі такі росіяни, а от вона одна із типових, як зараз говорять, орків ще тоді показала суть свого войовничого нахабного народу в основній масі як показала ця війна. Хто зараз печалиться за Радянським Союзом, то вони просто ностальгують за своєю молодістю та й усе. Наталю, вас шановна, невтомна, красива добра трудівниця, з наступаючим Новим 2025 роком. Нехай він для вас буде прихильним, успішним, щедрим тільки на все хороше і світле. Сонечко повернуло на весну, день хоч по хвилинці, але прибавляєиься будемо чекати тепло, весну, знову ваші дбайливі руки висадять колеуси, незрівнянної краси, 'ви знімете відео і покажете нам як вони ростуть, розвиваються. І дай бог, щоб у слідуючому році залишили нас кляті загарбники і на Україні був МИР. Таке це страшне, коли людям приходиться втікати з рідної домівки, а багатьом ще й втрачати рідних. Хочеться спокою, радості для жителів України, бо ми - мирний трудолюбивий народ. Ми заслужили на щасливе життя.

[NataKalashnikova-ng]

Доброе утро❤привет вам из Киева❤ очень трогательно все в вашем рассказе😢 жизнь продолжается и идем вперед 😊

[АленаХарченко-оп]

Дякую. Так цікаво розповіли. Наче про мене.
Ви б гарно писали книжки, я впевнена.
Дякую. Миру, злагоди і щастя Вам і вашим рідним ❤

[ЛлЛл-нф]

З святами! Ця розповідь наче про мене😊. Тільки я з Києва, але тяжко було крізь. Як вижили😮 ? Після 14 багато було в нас переселенців, потім вони обжилися і не хотіли вже вертатись додому. Так створені люди, рани загояться, а нові місця стануть домом. Терпіння і сил вам.

[_.Sunrise]

Присоединяюсь к пожеланию в конце видео. Привет с Днепра))!

[eduardgoncar]

Впервые попал на этот канал и на это видео. Ваш ровесник, только живу в другой стране. Видео очень понравилось, посмотрел на одном дыхании. Благослави вас Господь 🙏