Dakini (VOCALOID Ukr lyrics)

Оригінал: twinkle & Uta & Kyou. feat. Kagamine Rin - Dakini

Текст:
On kirika sowaka
On dakini gyakaneiei
On kirika sowaka
On dakini gyakaneiei
On dakini gyachi gyakaneiei sowaka
On dakini gyachi gyakaneiei sowaka

Тиші нічної зриваючи покров,
Хтось поспішає на темний наш бенкет,
Де повно плоті, страждань, і ллється кров
Смертників, що вже не вирвуться з тенет.

Плоть розпоровши, дістанусь до кишок,
Нутрощі жертви – солодкий мій десерт.
Свіжої крові насичений ковток
Мене сповнить силою палкою у момент.

У небесах, наче дикий птах,
Промайну, в священних я біснуюся місцях.
Серце чуже вирву із грудей,
Окроплю все кров’ю грішних і дурних людей.
Лиш попрохай – і покірно я
Мрію втілю у останню мить твого життя.
І ласа кров, і твоє нутро –
Незначна ціна, тут недоречний жоден торг!

Зви дакіні, і в гості я прийду вночі
По стежині з убитих мною.
Як життя людське швидкоплинне і крихке,
То мені без вагань скоріше ти віддай своє!
Плоть моя – це твій невимовний дикий біль,
Серце впилось твоєю кров’ю.
І поглину я, врешті-решт, твоє життя,
Що в пекельній безодні буде гнити без кінця!

Мрійників ницих на лотосів ставок
Кличе жага палка, й до мене йдуть вони.
Їх пожираю пожадно до кісток,
Бо не рятують від кігтів молитви.

Свято вклоняйся, шануй моє ім’я,
І за тобою прийду в твій смертний час.
Не розірвати нікому і ніяк
Тепер урочисту клятву, що зв’язала нас.

On kirika sowaka
On kirika dakini gyachi
Gyakaneiei sowaka
On kirika dakini sowaka
On kirika sowaka
On kirika dakini gyachi
Gyakaneiei sowaka
On kirika dakini sowaka
Sowaka
Sowa-sowaka

Перепливла крові океан,
Грішних до скелетів очищаючи мерців.
В мандрах моїх сенсу вже нема,
Хай згорить і кане в небуття все у кінці!

«Жадібні людці, всі ви станете моєю здобиччю!»

Зви дакіні, і в гості я прийду вночі,
Підкорившись нещадній долі!
А людське життя – ласа їжа це моя,
І для мене пожертви в світі кращої нема!
Мріяння мої – гіркота твоїх сльозин,
Стогін – грішної звук любові.
Та дурні людці помирають у кінці,
Стаючи поживою й згниваючи в землі!

Зви дакіні, і в гості я прийду вночі
По стежині з убитих мною.
Як життя людське швидкоплинне і крихке,
То мені без вагань скоріше ти віддай своє!
Плоть моя – це твій невимовний дикий біль,
Серце впилось твоєю кров’ю.
І поглину я, врешті-решт, твоє життя,
Що в пекельній безодні буде гнити без кінця!