“Де зараз ви, кати мого народу?”- вірш Василя Симоненка.

preview_player
Показать описание
Вірш читають: Андрій Куликов, Таня Белз, Дмитро Суржиков, Ірина Назарова.
Майстрували: Дмитро Галанжа, Марина Статкевич, Пишун Сергій ,Катерина Пташка.
Рекомендации по теме
Комментарии
Автор

8 січня 2021 року виповнилося б 86 років поету, борцю Василю Симоненку. Його вбила радянська система, проти якої він невтомно боровся усі недовгі 28 років свого життя. Але поет живе стільки, скільки читають його твори. Тож хай сьогодні його слова відгукнуться кожному, хто їх почує.

Akella
Автор

В наших жилах таки тече козацька кров!-твоя правда, брате Василю.

stepanidakulik
Автор

Я тільки після війни, почав розуміти, які діамантами духовного натхнення від нас приховували. Самотуж прийшлося освоювати га чиє ім'я вулиця мого району носить ім'я.

Павло-эв
Автор

Ми є народ, якого правди сила, ніким звойована ще не була!Яка біда, яка чума мене косила, а сила знову розцвіла.

АлександрГолыш-сю
Автор

Правда за Україною!!! Слава Україні!!! Дякуємо Вам Великі Українці!!!

ОрисяРущак
Автор

Де зараз ви, кати мого народу? 
Де велич ваша, сила ваша де? 
На ясні зорі і на тихі води 
Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє 
Без ваших нагаїв і палаша. 
Під сонцем вічності древніє й молодіє 
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде! 
Ніхто не перекреслить мій народ! 
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,  
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,  
Не забувайте, виродки, ніде: 
Народ мій є! В його гарячих жилах 
Козацька кров пульсує і гуде!

24.XII.1962 Василь СИМОНЕНКО

DEDCU
Автор

Живе той, хто не живе для себе, а для народу свого й рідної землі!!!

ТетянаГордєєва-еч
Автор

Василь Симоненко – Русь
I

З глибин віків і гордо, й величаво
Встає легендами овіяне ім’я.
Минуле — сон, але сліпа змія
Не отруїла доблесті і слави.

То ж не орда завзята і кривава
Нежданно появилася в степах,
Щоб у сплюндрованих і спалених містах
Шуміли оргії і варварські забави.

То встала Русь в кольчузі і шоломі,
Щоб їй стихія покорилась дика,
І вів її у далі невідомі
Син Перуна Олег-владика…

І Візантія снила крізь туман —
Підводив голову народжений титан.

II

Підводив голову народжений титан,
І йшли назустріч вічності і смерті
Нездолані, гарячі і уперті
Дружини непокірливих слов’ян.

Русь не дрімала, стомлена і млява,
Забившися ведмедем у барліг,
Бо відчували грек і печеніг
Відлуння кроків князя Святослава.

Цвіли хоругви руські на Дунаї,
І Доростол навіки записав,
Що мертвий воїн сорому не має.

І ворог знав, підступний і лукавий,
Що витязь тут не здобичі шукав
І війни йшли не тільки ради слави.

III

І війни йшли не тільки ради слави,
Бо іншій все корилося меті —
Меч Святослава прокладав путі
Для мудрості ясної Ярослава.

Коли була Європа в забутті
Та істина у вогнищах палала,
Антична мудрість гордо оживала
В твоїм, о Русь, допитливім житті.

За ясні зорі і за тихі води
Ішли в бої сини твого народу
І гинули, слабіючи від ран.

Але тебе ця кров не зупиняла,
Бо ти й тоді, хай підсвідомо, дбала
За кращу, світлу долю всіх слов’ян.

hengineer
Автор

Спасибо за стих, который берет за душу, и за прекрасное исполнение, спасибо!!!!

ВераКрасиловская-лм
Автор

Сильний вірш. Дуже патріотично! Дякую!!!

ТетянаГордєєва-еч
Автор

ВІДПОВІДЬ :кати народу як ЗАВЖДИ, ПРИ ВЛАДІ

ОленаЛаманова
Автор

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Акутально....

yuuuuliiaaaa
Автор

" Вже чорна ваша злоба не впаде" - это об затонувших российских пропагандистах

Akella
Автор

Можно перевод слов первого мужчины ! Слава Украине держим кулачки за вас братья и сестры ! 🇺🇿❤️🇺🇦

sscmckp
Автор

А вот, что писал Василь Симоненко о Победе и красных флагах:
САЛЮТИ МИРУ

В дні травневі, мріями багаті,
Коли щастя хлюпає з пісень
Ми щороку зустрічаєм свято —
Перемоги радісної день.

І встають у пам'яті дороги,
Ті, що довелося нам пройти,
Щоб багряний прапор Перемоги
Над рейхстагом гордо піднести.

І живуть у пам'яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.

Їх серцям — віками пломеніти
На червоних наших прапорах,
Їх думкам — перемагать і жити
В наших творчих думах і ділах.

Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.

І тому, коли надходить свято, —
Кожен рік у травні, навесні, —
Наші грізні бойові гармати
Салютують миру — не війні!

angrygirl
Автор

Василь СИМОНЕНКО

НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!

Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.

Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".

Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте — ще не вмерла Україна
І не умре!

***

Ranner