Хрещення немовлят: а ви питали дитину про згоду?

Коли хрестять немовлят, їхньої згоди не питають. Чи можна за дитину прийняти настільки важливе рішення?
Може варто почекати, коли дитина стане дорослою і обере віру сама?

[oksana]

Маю кілька думок. Немовлята кричать постійно: коли хочуть їсти, коли ти їх роздягаєш, одягаєш, міняєш підгузник, чистиш носик, коли хочуть на руки... Навіть коли народжуються - кричать, що є доброю ознакою життєдіяльності. Тому стереотип про те, що крик дитини це щось погане треба руйнувати. Немовлята таким чином виражають свої потреби. Я це знаю, бо я мама. Батьки зазвичай до цього не готові. Чому я хрестила свою дитину? Бо для мене дитина це дарунок Бога, це не моя власність, і вона не сама по собі. І я знаю, що міцним фундаментом і опорою в житті може бути лише Бог. Хрещення - це не вершина, це лише початок її стосунків з Богом. Немовлята - вони всі рівні, всі одинаково гарні.

[myk]

Особистий вибір: дитина взагалі не знає нічого того, що для неї є добре. Допоки дитина не стане свідомою, батьки відповідальні за все, що є для дитини найкраще. Якщо батьки дбають про фізичне тіло дитини: купують при можливості все те, що їй необхідне і то намагаються купити найкраще, бо вони д люблять дитину, в також годують її відповідною їжею. Так само і Таїнство Хрещення, відповідальні батьки, ще з самого початку мали б дбати про душу дитини. А тому відповідальні, і справді свідомі і віруючі батьки дають можливість прийняти найкраще, що може отримати дитина, яка має вічну душу - це початок введення в Таїнство спасіння, а саме Таїнство Хрещення, що відкриває двері до всіх інших Таїнств, що є засобами спасіння.

[ХрестияньськіПісні]

Хрещення дитині не шкодить і не забирає можливості вільного вибору у дорослому віці. Однак, хрещення забирає від дитини тягар первородного гріха і дарує Божу благодать. Той, хто розуміє, що таке хрещення, бажає своїй дитині великого добра.

[innatabachuk]

святий отець як в'юн на сковорідці😅

[vasilgutak]

Дивлячись на ведучого і от.Лабу, таке враження, що як один так і другий ПОВНІСТЮ не розуміють значення самого таїнства Хрищення, адже приймання всякого Таїнства це видимий знак невидимої БОЖОЇ БЛАГОДАТІ, а Особливо - Хрищення ! Це найперше таїнство, яке об’єднює нас з Господом, яке є початком тої істини, тої правдивої дороги у нашому житті земному. І це не тільки гарні слова! Думаю, що всі знають, що Бог - це любов, 100 - відсоткова любов! І ведучий знає! Чому ведучим, саме таїнство виставляється, як чимось недобрим, чи підозрілим, таким, що людина сама свідомо має собі обрати - чи робити їй це чи ні??!! Ви в кому дітей хрестите, в Господі, чи в сатані!!!??? Значить є якісь сумніви, підозри! АЛЕ ЧОМУ???!!! Ми ж ніколи не сумніваємось, коли нам пропонують щось надто добре для нас самих! Чому ми в цьому повинні обмежувати наших дітей з дитинства, я б сказав навіть - красти у них те, що в майбутньому принесе цій дитині щастя?! Це ж смішно запитувати - що ти вибереш : любов чи ненависть та неспокій ??? Що ти обираєш - життя чи смерть???!!! Саме так - життя, чи смерть! Бо з Хрищенням дається завдаток Святого Духа, який росте по мірі духовного зростання людини, але що найважливіше, він, цей завдаток Духа, оберігає від початку від зла, від гріха, який приносить духовний занепад спочатку, а потім і фізичний. В дусі ми поєднані з Богом! У Святому Письмі маса згадок про Хрищення, як от в Євангелії від Матея 28:19-20, Євангелії від Івана 3:5, де сам Ісус так говорить : "Істинно, істинно кажу тобі : Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти в Царство Боже ...". А Царство Боже - це праведність, мир і радість у Святому Дусі, це той мир, який здатен дати тільки Господь через Духа свого, завдаток якого ми отримуємо при хрищенні! У Книзі діянь апостолів 2:38 -39, де апостол Петро говорить : "... і нехай КОЖНИЙ з вас охриститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете силу Святого Духа. Для ВАС бо ця обітниця, І ДЛЯ ДІТЕЙ ВАШИХ (!!!), та й для всіх тих, хто далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог" ... В посланні апостола Павла до колосян (колосян 2:8-23) гарно все описано про хрищення і його значення, що це означає і застерігає : «Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом» . А ця розмова, цей ведучий ... на превеликий жаль - це повне нерозуміння того, про що йде мова з обох сторін. Ми не розуміємо, що коли в нашій душі немає Духа Святого, то місце його займе інший дух, і він далеко не святий. Душа дитини чиста. Каже Ісус : "Хто не зі мною, той проти мене, і хто зі мною не збирає, той розкидає..." (Євангелія від Матея 12:30 ; Луки 11:23). Коли людина не живе, як каже Бог, то вона обов’язково буде жити так, як каже сатана. Наша душа не може бути порожня ... Ще каже Слово Боже : "Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить. Тоді промовляє : Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його ПОРОЖНІМ, заметеним, прибраним. Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там ..." І коли б там жив Дух Святий, якого людина прийняла б, то для нечистого там вхід би був закритий ... Ми в Дусі поєднані з Богом... Ми не можемо бути десь посередині – і нашим і вашим, тому віра має бути тверда. Ми або з Богом, або, автоматом – із сатаною, третього НЕМАЄ! Каже Боже Слово : «Знаю діла твої, що ні зимний ти, ні гарячий. Якби ти зимний був, або гарячий! Тому, що літеплий ти, але ні гарячий, ні зимний, то вивергну тебе з уст моїх …». Ми живемо ніби в християнській державі, але наше християнство є під сумнівом і ставимо його під сумнів ми самі своєю недовірою. Ми цим своїм, ніби мудрим рішенням, ніби то залишаємо вибір дитині, але з іншого боку - залишаємо цю дитину тої благодаті Божої, того захисту, тої опіки, яка є найкраща навіть від нашої, батьківської. Адже ж діти - це благословення Господнє. Ми повинні дякувати Богові за дітей наших, бо то Він приводить через нас наших дітей у цей світ, приводить для вічного життя з Ним, Господом, яке ми, батьки, пізніше своєю «мудрістю» просто скасовуємо при самому їх народженні!
Не можна один раз прочитати Святе Писання і вже ось так відразу махати шаблею, "бо я там такого не знайшов"! Ми хочемо усе перепровірити, до всього дойти своїм розумом немічним, все хочемо ніби як найкраще, але без Бога ... Це недобре закінчується. Чи є у нас віра? Чому ми не робимо так, як каже Бог? Ми молимось до Отця Небесного «… нехай буде Твоя воля …» але творимо свою, дискутуємо на теми, де не може бути ніякої дискусії, вимудровуємо щось, потім, коли біда, ставимо Богу питання : «Боже – за що?». А Господь каже : Чому взиваєте : Господи, Господи, а не робите, що я вам кажу? … Якщо вже нема довіри Господу, якщо не віримо в те, що каже Слово Боже, то про що можна дискутувати тут ...

[УрсулаКлара]

Олексию, коли маленька дитина вмирає, батьки не питають рятувати тебе чі хочеш померти ? Хрещення є початок дороги рятування дитини . Тому що як що батьки по справжньому люблять свою дитину, рятування на хрещені не зупиняється, далі ведуть дитину на дитячу катехезу, далі готовлять до першого причастя і т.д Залишають всі діла і ведуть дитину до Церкви, і передають ій віру.. Але на великий жаль таких батьків дуже дуже мало, щоб ось таким чином вести дитину до Бога з самого народження, бо бажають своєї дитині вічного життя а не щоб вона пішла в пекло, ми народжуємо дітей не на смерть вічну а на вічне життя . Але нажаль зараз це стало модою а іще вірніше повод для п'янки. Ось так робити звичайно не можно, таке хрещення дитині нічого не дасть . Як що дитина виросте і не захоче їти до Бога, хрещення їй заважати аж ніяк не буде.

[ВолодимирКовтонюк-жл]

З приводу свідомого вибору. Був охрищеним в віці 1 місця, таємно стареньким священником МП, що жив на сусідній вулиці. Виріс в римокатолицькій традиції але "тягнуло" в східну традицію. Навчаючись в богословському Вузі взнав за уніатів, і дякуючи ректору змінив обряд, просячи тодішнього "пробоща" щоб відпустив та теперішнього щоб прийняв мені було 23, тепер 39. На сьогодні вільно почуваюся в обох традиціях. А свідомість, ну шлюб ніби свідомий вибір але коли доходить до розводу то не все так однозначно з минулою свідомістю

[БогданМанишин-ть]

Хрещення - установа Божа. І Дар. І чи потрібно задля гіпотетичної софістики позбавляти дитину народження звише?

[БогданМанишин-ть]

Запитання Олексію: Чи стає дитина громадянином країни з моменту народження? Ніби так. Тоді за апостолом Павлом «наше громадянство в небі», Филипян 3.20. Отже, чи можна легковажити батькам і не вчинити дитину громадянином Небесного Царства чимшвидше. А яким громадянином вона буде, добрим чи ні покаже час

[nadyanadya]

Респект священникові дуже розумні переконання

[ТарасБобив]

З старого заповіту дітей посвячували Господу. Святе місце пусте не буває, не віддаєте Господу, значить прийде інший недобрий і посіє своє.А тоді голову будете чухати. А скептику радив б піти на молитву екзорцизму і подивитися наочно, що з людьми відбувається.Взагалі не бачу сенсу, щось доказувати.Шукайте самі фактів, а віра це доказ небаченого.Краще слово Боже проповідували, а не сіяли сумніви, а то так зараз літеплі ходимо.Вибачте якщо порушив чиїсь переконання, але мої такі.

[CatholicNik]

Також можна додати, якщо дитина є даром і плодом християнського подружжя, то чи можливо що у християн може народитися не християнин? Чи може у подружжі юдеїв народитися не юдей? Чи може у подружжі двох французів, які живуть у Парижі і народження у Парижі - народитися італієць?

Тому і хрещення дитини у християнському подружжі яке стає від моменту зачаття дитини християнською сім'єю випливає з самого факту зачаття, який був би неможливий якби не було самого подружжя християн.

[ladysofi]

Все класно, кожен батько, який несе відповідальність за своїх дітей в праві сам вирішувати, навіть якщо дитина вирішить інакше, шкоди не буде ніякої, але для чого так насміхатися грубо?
Коли помер мій 10 місячний похресник, "просто так" за кілька годин, (дитина була повністю здорова), то під час похорону я була впевнена, що він з Господом, так, як я була свідком союзу. Це була моя перша дитина, і я його дуже любила, тому хоча він був ще зовсім маленький і не свідомий того, який отримав подарунок, вірю, що коли побачимося вдруге, похресник не буде обурюватися чого його похрестили. Але насправді це мене більше укріпило у вірі і дало зрозуміти, що говорити з таким сарказмом може лише той, хто не хоче насправді розібратися сам. Для мене у цей нелегкий час це було величезною надією, що він з Татком, куди маю надію через Ісуса Христа і я потрапити)

[antipij]

Цей чоловік що задає питання, задає дуже здоровоглузді питання! Схожий до живого християнина, хоча на жаль є скептиком я так зрозумів😢😢😢

[СергійОсипчук-вя]

Дуже люблю вашу програму, але інколи так хочетьс скептика «стукнути»😀.

[Jgdytvc]

Зараз маю таку дискусію з своїми дорослими дітьми. Річ про онуків. Дітей ми похрестили в 29 днів, обох. А вони вважають, що їх діти повинні дати згоду на хрещення.
Я не маю більше аргументів. Вже все сказала: що мене до церкви привело те, що дитина хворіла на алергію і вже мені важко було на нього дивитися без сліз. Починалася астма і він задихався. Куди бігти і плакати? Мені допомогла Божа поміч. Я знала твердо, що ми впораємося і все буде добре.
Тому, просто не знаю, як бути. Молодь агностики. Але хрестики носять. Вже добре. Уффф...
Важко з ними. Так і хочеться вдіяти так, як зробила моя бабуся. Забрала мене на вихідні і покрестила потайки. Я, як дитина, була дуже цьому рада. А батьки сварилися з бабусею.... Поламані покоління.

[СергійОсипчук-вя]

Мені завжди було цікаво, навіщо не віруючі батьки несуть дитину хрестити. Зроблено культ обряду без розуміння навіщо це.

[nadyanadya]

Не факт що людина у зрілому віці прийме усвідомлене хрещення до кінця свого життя збереже цей дар. Скільки відступників за історію.

[viraharbuz]

Християни батьки хочуть щоб ширилося Царство Боже

[PyshkovychV]

Хрещення - це завжди "ризик", що людина не доцінить благодаті Таїнства - не залежно в якому віці і при якій свідомості це Хрещення приймає.
Бог дарує ще інше таїнство Сповідь. Тут відбувається покаяння людини й примирення з Богом. І тепер немає логіки відтягувати прийняття Хрещення, наприклад, до смертного одра.