Перед тобою незбагненний світ... (вірші: Василь Стус/ читає Олександр Трохимчук)

Декламую вірші українського письменника Василя Стуса
#ВасильСтус #Стус #ЧитаюСтуса #Вірші

Автор віршів: Василь Стус
Виконання: Олександр Трохимчук
Зйомка і монтаж: Олександр Трохимчук
Музика: Єгіше Манукян

I recite the 'Incomprehensible World Is Next to You' poem by Ukrainian poet, translator, literary critic, journalist, and an active member of the Ukrainian dissident movement Vasyl Stus
Reciting a poem by Oleksandr Trokhymchuk
Camera, montage and editing by Oleksandr Trokhymchuk
Music by Yeghish Manukyan

***

YouTube-канал читця української поезії Олександра Трохимчука
Welcome to Ukrainian poem reciter Oleksandr Trokhymchuk's YouTube-channel

Шукайте мене/ Follow me

[AllPutersky]

Перед тобою незбагненний світ,
синочку мій, моя пахуча кришко!
Твій тато обертається на міт,
кудись у безвість вирушає пішки.
І холодно, і сумно — сам-на-сам
без віри, що до тебе ще надійде
і почезає. Поки сонце зійде,
то може очі виїсти роса.
Ти пам’ятаєш — я тобі казав:
повіки не вмирають справжні люди,
бо хто родився для добра, той буде
до смерті кудлитись, немов гроза
над білим світом. По дощах і бурях,
по смерках, і обмовах, і смертях
він виторує найкоротший шлях
до радості — із горя та зажури
на ясен день. А ти благовістуй,
благовістуй мене своїм чеканням,
моя пшенична кришечко. Кохання
моє маленьке, спогадом частуй,
видінням, щебетом, словами, сміхом,
ще й ручками рожевими тріпни
і чорну смерть мою перепини,
і одведи од мене люте лихо.
Ти знаєш, я їй-богу, аж боюсь
подумати: як стрінуся з тобою.
Пощо, татко, не грався ти зі мною,
де ти так довго був? Що, як заллюсь
зрадливою сльозою? Як, безсилий,
тобі скажу про незбагненний світ,
криваві сльози та кривавий піт,
де не одного з нас вже смерть скосила.
А ми ступаєм далі — кумельгом,
то пагорби, то падоли, то вирви.
Що ми занадто щедрі, надто щирі
щоб не періщило нас батогом.
Тоді чого ж ти світу не зробив
хоч трохи кращого? Тоді для чого
на білий світ мене ти спородив,
як радості утрачено дорогу?
ТІ То я скажу? Як страшно повідати!
Душа не своїм голосом кричить.
Аби — любити. І — аби страждати.
Так я скажу. І син мене простить.

[ОленаПчілка-ку]

Дякую. Нам усім потрібно читати Стуса.

[Mama_Zoriana]

Чудовий відеоряд і декламування, що торкає. Дякую!

[lubovmiroshnychenko]

Дякую. Подобається.
Щемить. Спогади...

[OlenaElv]

Як же ж це проникливо і щиро... Це, мабуть, поки що моє улюблене у тебе. Ти тут так круто прожив - і не лише голосом, а й мімкою. Я прислухалася до кожного слова і вдивлялася в кожен кадр. І вірила всьому, що говорив. Окремий респект відеографу - на мій смак, багато приємних кадрів. Навіть колір твого светра надзвичайно гармоніює із загальною картинкою - все сприймалося у якомусь симбіозі - нічого не заважало і не відволікало. Гарно ♥

[ОксанаБила-мш]

Прониклива декламація та рідні оку краєвиди! Дякую!

[ІринаЧириця]

Лише щойно дрбралася до нового відео. Глибоко і сильно. Уже, як справжній фільм. Чекатиму продовження. Зичу невичерпного натхнення!

[yarihork]

норм))
а будуть вірші власного авторства?!)))

[ОлегДобрий-фш]

Я вподобайок не бачу, блокують ананісти? не розумію)