Почуття провини | Марія Фабрічева

preview_player
Показать описание
В цьому епізоді Жіночого подкасту Ольга Ситнік та Наталя Підлісна обоговорюють з психологинею Машею Фабрічевою звідки береться почуття провини.

Новий сезон Жіночого подкасту створено завдяки щирій підтримці американського народу, наданій Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) шляхом фінансування проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», що впроваджується РАТН.

Матеріал є відповідальністю авторів та не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів Америки.

Особисті сторінки гостя та ведучих:
Рекомендации по теме
Комментарии
Автор

Дякую за цей райський квітник інтелекту, вроди і харизми!
Мені колись з моїм всеосяжним почуттям провини (привіт мамі) допомогли два моменти.
1) Прочитала десь, що якщо у вас виникло почуття провини - з 95% вірогідності вами хтось маніпулює, пильнуйте.
2) Почуття провини - це ілюзія компенсації помилки. Тобто, замість того, щоб запропонувати компенсацію за нанесену шкоду, я мучуся провиною і тоді вона стає вторинною вигодою. Звідси вихід - шукати шляхи і способи реальної можливої компенсації.

LyudaKuchernyuk
Автор

Яка чудова гостя! Дуже цікава тема, хоча особисто мені не близька - свої випадки почуття провини (ось ці, які навʼязані оточенням) можу згадати на пальцях однієї руки. Задумалась, чому у суспільстві, де це почуття старанно культивувалось довгий час, мене особливо не торкнулось. В цьому зрезонувала думка пані Маші щодо біології. Тут, звісно, я не маю на увазі випадки, коли я зробила помилку і мої дії призвели до певних наслідків - тоді вибачення, виправляю і йду далі. Але я й з родини, де мене щиро любили і питань до дитинства у мене нуль, хоча росла я в 90-х.
Задумалась, що роблю для своїх близьких, яких почуття провини зжирає все їхнє життя. Поки зупинилась на словах захоплення та подяки їм. Хоча вони сприймають це тааак важко. Але вода камінь точить🤌🏻
Дякую за випуск! Дуже цікавий для мене подкаст, бо нерідко не згодна із висловлюваннями, то потім є над чим подумати, ціную таке різноманіття думок. Дякую!

alionasiryk
Автор

Дякую велике, почуття провини - наше все, завдяки цьому випуску зрозуміла, що для мене воно "паливо". Багато, що відгукнулось, намагаюсь із всих сил не породити це почуття в своїх дітях (бо в моєму дитинстві, здається, це була основа виховання - " ти не достатньо хороша, мало робиш"), взагалі, дуже насичений випуск - дякую!

marinabereznyuk
Автор

Люблю слухати вас перед сном! За таку круту гостю окреме дякую ❣️

TheMarinaKarpenko
Автор

Дякую, намагаюся працювати над своїми почуттями❤

Usersgow
Автор

Важливо було почути фахово, що відчуття провини дуже багато спалює життєздатної енергії, це як паливо проти вогникиа душевного комфорту.так непомітно і вигоряєщь в боротьбі думок.Дякую за бесіду, пояснення, щирість

elenadoroshenko
Автор

Дуже дякую Вам за цю неймовірно корисну розмову! це психотерапія під час перегляду! Пані Олю! як стороння людина я бачу багато причин для подяки Вам, зокрема, за те, що Ви ділитесь з нами своїми почуттями! дякую щиро!!!

sirenary
Автор

Дівчата!
Про дитинство-це певно МОДНО ГОВОРИТИ!
ОЯТ МИ РОСЛИ БЕЗ ЦЬОГО ПОЧУТТЯ І ЯКЕб то дитинство не було МИ ВДЯЧНІ!
РОзкажіть нашим дітям, як пробачити Нас за то ЇХНЄ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ!

nadijastroj
Автор

Коли мене хвалять, чи дякують, відчуваю незручності і коли щось дають, чи дарують, - просто жах😮

Usersgow
Автор

ох, яка хороша Маша. я проревілася прям. 😭😭😭❤❤❤

AnastasiiaZhukova-uh
Автор

Почуття провини, яке майже вбило мене, коли захворів син. Допоміг тренінг особистісного зростання. Почуття провини за помилки - є, але це дрібниці .

Ковалєнка
Автор

Олю! Пишу коментар, в надії що ви прочитаєте. Я Вам щиро дякую за вашу роботу, за підтримку всіх нас, хоча могли би цього не робити. Я знаю як важко жити з почуттям провини. Майже все перелічені вами і мої теж. Якщо дозволите, обіймаю❤

ЕленаСтепанова-рмж
Автор

Я випадково натрапила на цей етер. Дуже цікаво, корисно та терапевтично. Дякую вам! ❤️
Зараз розумію скільки багато сорому та провини я відчувала в дитинстві, а у дорослому житті вони нікуди не ділися. Ніби, як якийсь флакончик з отрутою, який мені маленькій вручили, а зараз я продовжую сама несвідомо її по ковтку щораз пити.

jasmin
Автор

Дякую вам за підняття важливої теми, та інформацію як з цим працювати.
Дуже сміливо було озвучити те, за що відчуваєте провину. Дякую за сміливість.

РусланТвердий
Автор

Шкода що не можна давати в нос 😂тим людям які мізки не включають і викликають спеціально почуття провини у інших

Nadia-jhgk
Автор

Просимо вибачення, але дітям то вже не важливо!
І вони навіть не звернуть увагу !
Як батькам примиритися з тим почуттям!
Отже МАНІПУЛЮВАННЯ це ж просто життєва наука, вам здається що це щось страшне!
А батьки про це навіть не знали!
Вами маніпулюють повсюди
В магазинах в кав'ярнях, ,,
І про це немає мови!
А батьків можна звинувачувати до самої смерті!!!!

nadijastroj
Автор

І до чого тут туберкульоз, на який США давали кошти?

ukrnmedia
join shbcf.ru