ЯК ВІДНАЙТИ ТОЧКИ ДОТИКУ МІЖ НЕБЕСНИМ І ЗЕМНИМ /ДУМКИ ВГОЛОС

Сьогодні знову спробуємо поміркувати вголос над тим, як віднайти точки дотику між небесним і земним. Тема споконвічна, бо дуже часто ми, згадуючи подвиги апостолів, мучеників або аскетів минулого, кажемо собі: «Я так не зможу, це – не для мене». І в такий спосіб нібито розділяємо простір свого буття надвоє. В одній його частині захоплюємося Євангелієм, дивуємося життєвим прикладам святих. А потім потрапляємо в іншу площину, де, почувши виклик чи спокусу, відповідаємо: «Перепрошую, але я – людина грішна! Мені з цим не впоратися…» Відразу зауважу: проблема тут не в тому, що ми визнаємо таким чином свої вади та гріхи. В даному контексті ми, промовляючи ці слова, в реальності кажемо зовсім інше. А саме: «Не чіпайте мене, я маю законне право грішити, бо я – грішник!» Тобто по суті відбувається акт самовиправдання. І духовна хвороба замість лікування продовжує заходити все далі й далі. Та чи маємо ми право на такий хід думок? Хто ми і до чого покликані насправді? Спробуємо сьогодні знайти відповіді на ці питання.