Тритикале - культура ХХI сторіччя

Високий потенціал урожайності підвищені адаптивні властивості до несприятливих умов та якісне зерно забезпечили швидке визнання тритикале у світі. І на сьогодні культура вже займає 4 мільйона гектарів світових посівних площ. Продовжуючи традиції наукової школи, створеної видатним селекціонером Андрієм Шулиндіним, вчені Інституту рослинництва імені Юр’єва, успішно працюють над розробкою і впровадженням у аграрне виробництво нових сортів ярого та озимого трикале. Одинадцять з шістнадцяти сортів тритикале внесених на сьогодні до Державного реєстру України, - це сорти харківської селекції. Підвищена зимостійкість дозволяє рослині витримувати температури на глибині кущення до мінус двадцяти градусів. Випробування на рівень стійкості до зимових холодів проходить кожен новий сорт тритикале, створений в Інституті рослинництва імені Юр’єва. Один з основних напрямків роботи лабораторії селекції та генетики озимого тритикале Інституту рослинництва – створення фуражних сортів.
Сьогодні селекціонерами Інституту вже створені сорти озимого тритикале, які не лише перевищують озиму пшеницю за урожайністю та адаптивністю, але й не не поступаються їй у хлібопекарських властивостях.
На сьогодні проходять випробування ще чотири нових сорти озимих тритикале, створених селекціонерами Інституту рослинництва імені Юр’єва.
В той же час, озиме тритикале, вважають селекціонери ще не отримало належного визнання в аграрному виробництві України. І біологічний та економічний потенціал цієї перспективної культури використовується не повністю.
Селекцією сортів ЯРОГО тритикале вчені Інституту рослинництва імені Юр’єва займаються близько сорока років.
Хліб, виготовлений із тритикале, має вищу біологічну цінність в порівнянні з пшеничним.. Перш за все, за вмістом луго- і водо-розчинних білків. Вони є набагато кориснішими для організму, ніж спирто-розчинні, що домінують у пшеничному хлібі.