filmov
tv
Спалення

Показать описание
Кожен акт підпалу – це є злочин проти тендітного світу природи.
До чого призводить і чому не можна спалювати траву та пожнивні рештки:
1. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до знищення диких рослин та тварин. У разі спалювання пожнивних залишків та стерні вогнем є ймовірність знищення незібраних полів. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.
2. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання трави та стерні щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту;
3. Спалювання пожнивних решток призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів;
4. При сильній трав'яній пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту. У вогні можуть загинути і постраждати птахи, тварини, плазуни, земноводні: особливо новонароджені зайчата, їжачки, жаби. Хтось згорає, хтось задихається в диму.
5. Гинуть багато комах, їх личинки, лялечки. Горять усі живі істоти - сонечка, жужелиці, дощові черв'яки й інші, що винищують різних шкідників саду та городу, і беруть участь у процесі утворення ґрунту. Для дощових черв'яків зайвої сухої трави не буває. Її дружно і швидко переробляють, перетворюючи в найцінніше добриво, вносячи його в глибину ґрунту до коріння рослин, і одночасно роблять ґрунт пухким та живий. Суха торішня трава - не сміття, а безцінне живлення, житловий будинок, умови для життя, створені самою природою.
6. Вогонь може перекинутись на захисні насадження дерев, які захищають поля від осушення, береги від ерозії, дороги від сніжних і запилених заметів і т.д. Захисні насадження на сільськогосподарських землях суттєво змінюють процеси ґрунтоутворення, екологічну та біологічну ємкість території (чисельність і склад живих організмів). Спалення посадок та ярків значно погіршить екологічний стан близь лежачої території.
7. Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.
Перераховані вище факти змушують замислитись над численними загрозами, які завдає спалювання трави та пожнивних решток. Дбайте про стан навколишнього середовища та не залишайтесь байдужими до актів злочину проти природи.
До чого призводить і чому не можна спалювати траву та пожнивні рештки:
1. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до знищення диких рослин та тварин. У разі спалювання пожнивних залишків та стерні вогнем є ймовірність знищення незібраних полів. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.
2. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання трави та стерні щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту;
3. Спалювання пожнивних решток призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів;
4. При сильній трав'яній пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту. У вогні можуть загинути і постраждати птахи, тварини, плазуни, земноводні: особливо новонароджені зайчата, їжачки, жаби. Хтось згорає, хтось задихається в диму.
5. Гинуть багато комах, їх личинки, лялечки. Горять усі живі істоти - сонечка, жужелиці, дощові черв'яки й інші, що винищують різних шкідників саду та городу, і беруть участь у процесі утворення ґрунту. Для дощових черв'яків зайвої сухої трави не буває. Її дружно і швидко переробляють, перетворюючи в найцінніше добриво, вносячи його в глибину ґрунту до коріння рослин, і одночасно роблять ґрунт пухким та живий. Суха торішня трава - не сміття, а безцінне живлення, житловий будинок, умови для життя, створені самою природою.
6. Вогонь може перекинутись на захисні насадження дерев, які захищають поля від осушення, береги від ерозії, дороги від сніжних і запилених заметів і т.д. Захисні насадження на сільськогосподарських землях суттєво змінюють процеси ґрунтоутворення, екологічну та біологічну ємкість території (чисельність і склад живих організмів). Спалення посадок та ярків значно погіршить екологічний стан близь лежачої території.
7. Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.
Перераховані вище факти змушують замислитись над численними загрозами, які завдає спалювання трави та пожнивних решток. Дбайте про стан навколишнього середовища та не залишайтесь байдужими до актів злочину проти природи.
Комментарии