Ліна Костенко «Про сенс життя»❤️‍🩹 #лінакостенко #монолог

[mariia_ilchyshena]

Людям не те що позакладало вуха - людям позакладало душі..
Огидна річ ця наша терплячість,
Наша звичка відмовляти собі у всьому
Так усе може відмовитися від нас..

Кожному поколінню сняться свої кошмари..
І жах не в тому, що щось може змінитися
Жах у тому, що все може залишитися так само..

Я нічого не боюся
Я боюся лише причетності до ідіотів
Проблеми ж як божевілля
Буйних ще можна вилікувати
А тихопомішані то вже навік

А секунди то летять
І отак можна вмерти
Й нічого не встигнути
Встигаєш тільки втомитися..

Нам треба жити кожним днем
Не ждати омріяної дати
Горіти сьогоднішнім вогнем,
Бо «потім» може й не настати..

~ Ліна Костенко ~

[ViraYarmak]

Дякую за зворушливі слова, які мають бути принципом життя

[МарияГарда]

Шалено правдиво і написано, і прочитано! Дякую! Підписалась. Так тримати і розвиватись! 🙏🕊️🇺🇦

[Pastukh_Olga]

Дуже переконливо і правдиво. Молодець!

[jimyrji]

Марічка ти гарна дівчинка, не психуй, все буде Україна.

[aleshkaemelyanov]

Сирень возле дома
.

Сиреневый стог из густых лепестков
к избушке прижался напыщенным боком,
себя возвышая над гроздью кустов,
простор насыщая лиловеньким соком.

Размеренный ветер колышет красу,
слегка фиолетовый, пышный узорец,
легонько кружа молодую копну
средь поля, садов и соседних околиц.

Воздушное зрелище радует взгляд,
а запах округу и дом наполняет.
К избе приложив легкопёрый наряд,
шуршит чистота и амбре источает.

Волшебный пейзаж в золотой тишине,
по-сельски прекрасный и неповторимый,
как юность жены, прислонённой ко мне,
на свадебном фото, где был пожилым я...