'Я спочатку плакала'. Яка робота чекає на українців у Британії?

preview_player
Показать описание
Біженцям з України часто доводиться працювати не за спеціальністю за кордоном. Найпоширеніші вакансії у сфері обслуговування. У Сполученому Королівстві Великобританії деякі компанії беруть на роботу навіть тих українців, які геть не знають англійської мови. Зі знанням мови люди іноді отримують посади навіть кращі, ніж мали в Україні.

Підписуйтесь на канал ВВС News Україна:

Ми у соцмережах:

Будь ласка, зберігайте пристойність, такт і доречність ваших дописів.
Не слід надсилати повідомлення, які порушують закон, закликають до переслідування чи сприймаються як переслідування, містять погрози, образи, наклеп, непристойності, людиноненависництво, дискримінацію за расовою чи статевою ознакою тощо.
Наші сторінки читають користувачі різного віку, тому не вживайте, будь ласка, лайливих слів.
Не надсилайте копії свого повідомлення чи дуже подібні повідомлення кілька разів.
Не надсилайте повідомлення з URL, який не стосується теми допису.

ВВС зберігає за собою право не публікувати ваші коментарі. Якщо ви з цим не погоджуєтеся, будь ласка, не надсилайте їх.
Рекомендации по теме
Комментарии
Автор

Коли пані в кінці сказала: « Хочу додому.Дуже хочу додому»… я не витримала і заплакала.Ця туга за домом і рідною землею не описується словами…😢🇺🇦

Halyna
Автор

Я працювала пів-року у Британії в готелі на ресепшн, в Україні до цього працювала на керівних посадах. І от що вам скажу - зі мною в готелі працювало декілька таких самих дауншифтерів англійців, і люди абсолютно свідомо обрали для себе цю роботу. Вони казали - так, може це не якийсь крутий статус і не велика платня, але я роблю те, що мені подобається, плюс маю змогу більше часу проводити з родиною. І ніяких понтів ні в кого не було. До працівників будь-якого рівня, в тому числі до прибиральників та садівників, усі навколо ставилися зі щирою повагою, включаючи клієнтів, а це зовсім не бідні люди. Так що це багато чому мене навчило - треба робити те, що подобається, і робити це відповідально, і все у тебе буде добре, і плювати на якісь там статуси!

nataliiastopina
Автор

Співчуваю вам, бо сама втікала від війни . В Україні працювала лікарем, завідувала амбулаторією. В Польщі поки вчила мову працювала в фабриках, та прибирала кладовище. Але через 10 міс вже отримала дозвіл на працю в Польщі лікарем на п'ять років вже працюю лікарем в шпиталі. Працюю, ще не сама, під наглядом іншого лікаря, бо багато чому потрібно навчитися. Але дуже дякую полякам за спрощення схеми отримання дозволу на працю. Кожний з нас мріє про повернення додому. Бажаю вам всього найкращого.

ТаняЗозуля-йх
Автор

Я навіть не сподівалася на таку підтримку від Англійців. Допомагають усі, навіть сусіди. Дай Боже їм миру і щастя.

marylu
Автор

Молодці! Я теж з керівної офісної посади пішов на будову та залишаюсь на ній майже 15 років, змінюючи країни. Пройшли всі понти і відчув собі справжню ціну. Потрібно вчитися, спілкуватися, не боятися та допомагати одне одному.

Jufa
Автор

Приклад дівчини, яка влаштувалася до модного дому, виглядає як знущання. Навіщо ви це робите? Дівчина, яка має британську освіту, 100% знання мови плюс ще одну іноземну мову, дійсно має чудове резюме, але це ж виняток. Як такий приклад може мотивувати?

СветланаБ-до
Автор

Слава Богу что у нас есть крыша над головой и наши дети могут быть спокойными, благодарна каждой стране каждому человеку за любую помощь

evseniya_happy
Автор

Дякуємо Британії🇬🇧 ❤ за підтримку України 🇺🇦та Українців ! 👍

PavloLukashuk
Автор

Молодці, що влаштувались! ❤ І чудово, що і там знайшлися наші і допомагають 🎉

sjanchyk_
Автор

Що це за кафе, цікаво, ..написати б слова подяки в гугл картах.
Капець, які ви круті, британці.
Найняти перекладачя, вчити.., це супер круто !
Велика повага цім роботодавцям!

marin
Автор

Які працьовиті дівчата, які молодці тримайтеся, все з часом буде добре!! Адаптація пройде стане щє набагато легше!! Дякую всім англійцям за допомогу України та її людям!!

bobcat
Автор

Дякую за випуск! Тільки, будь ласка, не західна Україна, а захід України, дякую.

barabubka
Автор

В останньому сюжеті таке враження, що люди от-от розплачуться 😢. Чужина є чужина.

Інна-хп
Автор

Молодці всі, хто готовий вчитися і працювати!

TanyaKudryashka
Автор

Багато негативу в коментарях, тому хочу звернути вашу увагу на позитив:

1) Українці вимушено стали більш мобільними, познайомилися з Європою та світом. Наші діти побачили інші країни з усіма їх недоліками та плюсами. Тепер українці, повернувшись, по-іншому подивляться на нашу країну. Ми завжди дивились на світ що нас оточує з точки зору що у них все гарно і добре, а ми такі от недолугі телепні і все у нас бідно й погано. Тепер зрозуміли що багато чому ми можемо навчитись, але й самі можемо дещо показати.
2) Українці зрозуміли по справжньому що таке оті "західні цінності". Це не про багатий відпочинок і великі пенсії, а більше про що таке свобода, що таке право, що таке суспільство.
3) Ми показуємо кожен день світу що таке Україна. Що це не просто десь там на сході Європи якийсь придаток до рашки, а що це сильні духом люди, хоробрі матері і батьки. Ми показуємо світу свою культуру, свої традиції.
4) Ми показали Європі що біженець це не завжди людина яка мріє жити на державні видатки і роками сидить на дупці рівно. Українки показали що ми працьовиті, розумні, культурні. Чимало випадків коли ще вчора жінка була біженкою-переселенкою, а сьогодні вона вже сама волонтер.
5) Нас побачили, ми підтвердили що ми є. Існуємо як нація, як країна.

Так, я розумію що багато з цих дівчат може вже й не повернуться ніколи, але вони точно залишаться українками. Вони будуть розповідати світу про нас, захищати нас перед іншими народами. Це наші амбасадори у світі. І мені не соромно за наших дівчат - поки чоловіки і жінки на фронті доводять що українці то герої, то українці за кордоном доводять що ми сильні, працьовиті та незламні!

Arahn-tw
Автор

Я прожив понад 3 роки в Лондоні отримавши резиденство на постійній основі.пізніше все дуже набридло і повернувся на батьківщину, вже 6 років в Києві насолоджуюсь життям і жодного дня не жалкую що повернувся незважаючи на війну і ракетні обстріли 😊

yaroslavbabinenko
Автор

Хочу до дому😢 меня на слезы пробило, как же это морально больно 😢

ЛюдмилаЧерненькая-гв
Автор

Тут некоторые с презрением пишут о людях, которые досматривают стариков и инвалидов. Желаю когда придет ваше время, иметь подобный, оплачиваемый государством, сервис.

NewReality-er
Автор

Я беженка из Мариуполя, около года живу в Лондоне. Все, что здесь услышала восприняла, как правду исходя из того, что сама здесь увидела. Клиненга( уборка) здесь много. Учу английский в колледже, там встретила жителя Мариуполя.Он работает в отеле, на кухне. Без языка, взяли легко. Показал свои навыки, он любит готовить и сразу взяли. Говорит, что доволен и работой и оплатой. Надо очень рано вставать, но для него это не проблема. Уже язык там подтянул. Удачи всем и скорейшей победы.

ЛолитаАгафонова-хэ
Автор

Я б також перший час ревіла. Але маючи хоч якийсь власний заробіток, знаходячись будь де, починаєш відчувати себе повноцінним і навіть трошки володарем свого життя, а не сподіватись на долю. Першу панянку з дівчинкою дуже розумію. Нам не можна сидіти, склавши руки.

charyna