СВАРИШЬСЯ З БАТЬКАМИ? ВОНИ ТЕБЕ НЕ РОЗУМІЮТЬ. Наче мама для власної мами, що робити?

Батьки сидять на твоїй шиї, чи ти сидиш на їх?

Не можете найти спільну мову?
Вони тебе не розуміють?

Проблематика спілкування між дітьми та батьками була і буде з покін віків, та що робити, що варто змінити в першу чергу, щоб відносини стали краще, що зробити, щоб покращився ваш стан?

Все це розповіла у відео.
В першу чергу прослуховуючи це відео постарайся зрозуміти в, якій ти рольовій позиції:
-дитячій
-дорослій
-батьківській

А потім задай собі питання:
Що я можу зробити, щоб перейти в дорослу позицію.
І життя почне покращуватись❤️

#миахабібі​​​​ #психологія #нейрокоуч #батьки

Всім привіт 🤗З вами Міа Хабібі: рада, що ви подивились це відео.

Всі подробиці розповіла та розглянула у відео.

#стосункизбатьками
#психология
#сценаріїжиття
#психологіяжиття
#miahabibi

====================================================
Підписуйся на мої соціальні мережі!

[lubaart]

Хочу поділитись своєю історією. Моїй мамі 54, вона має сили працювати але завжди є відмаски по типу мені ця робота не підходить, чи мені погано в цьому місті, чи я не маю сил і тп. І так вона вже близько 4-х років висить на моїй шиї приносячи в моє життя тільки нерви. Ніколи з нею не говоримо, тільки я маю відчитуватись де я і що я роблю, а мені на хвилиночку 28 і в мене своє життя. І ще коли я їду на відпочинок на кордон в неї паніка що зі мною щось має статись, хтось мене вкраде і забере в рабство, ось такий абсурд. Дійшло до того що я просто не повідомляю коли я кудись їду і не ділюсь з нею емоціями від подорожей.
Вона максимально залежна як емоційно так і фінансово від мене. Вона не контактує з іншими людьми. Я знаю що зробила помилку коли вперше пожаліла її і дала фінансову підтримку. Зараз я страждаю психологічно від спілкування з нею, я відчуваю ненависть до неї а коли вона відсутня в моєму житті мені краще.
Також відчуваю жалість до неї, шкода що в неї не склалось життя, шкода що вона не може дати собі раду.

[ЛізаБрудно]

А в мене ситуація зовсім заплутана. Жуву в маминій квартирі мені 19 поки немає можливості з'їхати. І квартира досить захаращена речами. Я раніше не надавала значення, а потім як стала дорослішою, та і як приїхала після коледжу ще з речами, зрозуміла проблему. І наразі я навіть не відвідую навчання в університеті, бо намагаюсь розхламуватись, щось продавати, чомусь знаходити застосування. І я розумію що це надовго і ще дотого ж на цьому грунті постійно сварки з мамою. Я вже морально атомлююсь від цього. І не знаю як краще чи продовжувати поротися з захаращенням цієї. Чи плюнути піти працювати і заробити хоча б на тимчасове житло аби був хоч якийсь власний простір. Може другий і краще, хоч і не простіше, але можливо це допоможе сепаруватися. Хоча б не знаю. Але і маму я не можу сильно звинувачувати, бо особисте життя в неї не склалося і вона тягла мене саму. Але, що робити з тими наслідками коли в неї не було часу це все розгрібати.