filmov
tv
Полтавська фортеця історія Полтавская крепость история города Полтава. Екскурсії по Полтаві 2018

Показать описание
Історія Полтави цікаві факти Полтавська фортеця — комплекс фортифікаційних споруд і оборонних об'єктів довкола міста Полтави. Існувала в XVII—XVIII століттях. Заснована 1608 року Станіславом Жолкевським на межі Дикого поля — в Полтаві, на правому високому березі річки Ворскли. Фортеця була побудована між двома ярами — Мазурівкою і Панянкою, на трикутному у плані мисі, що і тепер є у центральній частині Полтави (так зване Городище). За військово-топографічними умовами Городище було найвигіднішим місцем для фортеці. Його східні й південні схили були дуже крутими, а з півдня фортецю омивала маленька річка Полтавка, що витікала з яру Мазурівка. Тому укріплення потребував тільки напрям з напільного північно-західного боку, де тепер розташована площі Конституції.
Фортеця була заснована 1608 року польним коронним гетьманом Станіславом Жолкевським у Полтаві, яка була записана «пустою слободою».
Оборонні споруди представляли собою земляні вали, рови і частокіл.
Полтавська фортеця на карті Ґійома Левассера де Боплана (1650 рік)
Круті східні й південні схили пагорба укріпили частоколом, а з північно-західного боку було викопано рів і насипано вал. Суттєвим недоліком фортеці було те, що джерело води було за її межами. Тому у 1640-х роках під керівництвом коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського фортеця була розширена майже вдвічі, включивши до її складу Мазурівку і частину плато на південному заході від нього. Фортеця стала називатися Старою (первісна частина) та Новою Полтавою. Укріплення були дуже архаїчними: невеликі земляні бастіони півкруглої та прямокутної форми в плані, сполучені валами. На куті мису, приблизно там, де нині стоїть Біла альтанка, був великий підковоподібного плану бастіон. Вірогідно, найвідповідальніші ділянки оборони були посилені рубленими дерев'яними баштами. Фортеця мала п'ять брам — Подільську, Мазурівську, Київську, Спаську й Крилівську[1]. В'їзна була з північного заходу, приблизно там, де нині вулиця Соборності виходить на площу Конституції. Загальна площа споруд перевищувала 36 га[1].
Після Переяславської угоди 1654 року Полтавській фортеці надавалося велике значення. 1658 року під керівництвом полтавського полковника Мартина Пушкаря фортецю ремонтували, для чого з Москви було послано воєводу А. Чиркова. Влітку того ж року Полтаву взяли штурмом і спалили війська гетьмана Івана Виговського. Згодом фортецю відновили, з'явився зовнішній пояс оборони: для захисту форштадту (передмістя) викопано рів і насипано вал, які перекрили рівнину між вершинами ярів Бойкового та Кобищани, приблизно по трасі теперішньої вулиці Європейської.
Мережею підземних ходів фортеця сполучалася з від церковними та деякими іншими старовинними спорудами на Івановій горі. Через низинну частину міста від Старого міста ходи вели в бік іншої гори — Монастирської, де в 1650 році за ініціативою Мартина Пушкаря був споруджений Полтавський Хрестовоздвиженський монастир.
Роль фортеці в Полтавській битві
У 1709 році на час облоги Полтави шведською армією фортеця вже мала досить розвинену систему укріплень, близьку до бастіонної, у вигляді неправильного полігону, дещо витягнутого з півдня на північ. Вона мала 5 в'їзних брам: Подільську, Мазурівську, Київську, Спаську і Курилівську. Вздовж схилів Мазурівського яру у 1709 році ще зберігалися рештки первісних укріплень Старої Полтави 1608 року. Захисники Полтави 1709 року поновили цю лінію оборони, передбачаючи можливість прориву шведами зовнішньої лінії оборони. Лінія укріплень одночасно правила й за греблю, яка перегачувала річку Полтавку, так що у фортеці утворився став — джерело води під час облоги. Всі вежі були дерев'яними, рубленими, чотиригранними, невисокими, з наметовими покрівлями. Полтавська фортеця на початку XVIII століття не відповідала європейському рівню фортифікації. Під час облоги укріплення були значно зруйновані, особливо західний фронт, тому Петро І наказав реконструювати фортецю. Цей наказ не було виконано.
У сучасній містобудівній структурі Полтави колишня фортеця виділена планувально і композиційно. По трасі валів проходять Першотравневий проспект, частково вулиця Панянка. Фортечній еспланаді відповідає парк на площі Конституції. Найдавніша частина фортеці — Городище або Стара Полтава, розташована на високій горі, і сьогодні є визначною ландшафтною домінантою, що панує в панорамі міста.
Посуги приватних гідів особисті екскурсоводи для Вашої компанії провідники в історію , загадки, легенди цікавинки старовинної Полтави і її мальовничі околиці. Услуги экскурсоводов по Полтаве и Полтавщине
Фортеця була заснована 1608 року польним коронним гетьманом Станіславом Жолкевським у Полтаві, яка була записана «пустою слободою».
Оборонні споруди представляли собою земляні вали, рови і частокіл.
Полтавська фортеця на карті Ґійома Левассера де Боплана (1650 рік)
Круті східні й південні схили пагорба укріпили частоколом, а з північно-західного боку було викопано рів і насипано вал. Суттєвим недоліком фортеці було те, що джерело води було за її межами. Тому у 1640-х роках під керівництвом коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського фортеця була розширена майже вдвічі, включивши до її складу Мазурівку і частину плато на південному заході від нього. Фортеця стала називатися Старою (первісна частина) та Новою Полтавою. Укріплення були дуже архаїчними: невеликі земляні бастіони півкруглої та прямокутної форми в плані, сполучені валами. На куті мису, приблизно там, де нині стоїть Біла альтанка, був великий підковоподібного плану бастіон. Вірогідно, найвідповідальніші ділянки оборони були посилені рубленими дерев'яними баштами. Фортеця мала п'ять брам — Подільську, Мазурівську, Київську, Спаську й Крилівську[1]. В'їзна була з північного заходу, приблизно там, де нині вулиця Соборності виходить на площу Конституції. Загальна площа споруд перевищувала 36 га[1].
Після Переяславської угоди 1654 року Полтавській фортеці надавалося велике значення. 1658 року під керівництвом полтавського полковника Мартина Пушкаря фортецю ремонтували, для чого з Москви було послано воєводу А. Чиркова. Влітку того ж року Полтаву взяли штурмом і спалили війська гетьмана Івана Виговського. Згодом фортецю відновили, з'явився зовнішній пояс оборони: для захисту форштадту (передмістя) викопано рів і насипано вал, які перекрили рівнину між вершинами ярів Бойкового та Кобищани, приблизно по трасі теперішньої вулиці Європейської.
Мережею підземних ходів фортеця сполучалася з від церковними та деякими іншими старовинними спорудами на Івановій горі. Через низинну частину міста від Старого міста ходи вели в бік іншої гори — Монастирської, де в 1650 році за ініціативою Мартина Пушкаря був споруджений Полтавський Хрестовоздвиженський монастир.
Роль фортеці в Полтавській битві
У 1709 році на час облоги Полтави шведською армією фортеця вже мала досить розвинену систему укріплень, близьку до бастіонної, у вигляді неправильного полігону, дещо витягнутого з півдня на північ. Вона мала 5 в'їзних брам: Подільську, Мазурівську, Київську, Спаську і Курилівську. Вздовж схилів Мазурівського яру у 1709 році ще зберігалися рештки первісних укріплень Старої Полтави 1608 року. Захисники Полтави 1709 року поновили цю лінію оборони, передбачаючи можливість прориву шведами зовнішньої лінії оборони. Лінія укріплень одночасно правила й за греблю, яка перегачувала річку Полтавку, так що у фортеці утворився став — джерело води під час облоги. Всі вежі були дерев'яними, рубленими, чотиригранними, невисокими, з наметовими покрівлями. Полтавська фортеця на початку XVIII століття не відповідала європейському рівню фортифікації. Під час облоги укріплення були значно зруйновані, особливо західний фронт, тому Петро І наказав реконструювати фортецю. Цей наказ не було виконано.
У сучасній містобудівній структурі Полтави колишня фортеця виділена планувально і композиційно. По трасі валів проходять Першотравневий проспект, частково вулиця Панянка. Фортечній еспланаді відповідає парк на площі Конституції. Найдавніша частина фортеці — Городище або Стара Полтава, розташована на високій горі, і сьогодні є визначною ландшафтною домінантою, що панує в панорамі міста.
Посуги приватних гідів особисті екскурсоводи для Вашої компанії провідники в історію , загадки, легенди цікавинки старовинної Полтави і її мальовничі околиці. Услуги экскурсоводов по Полтаве и Полтавщине
Комментарии