Ліна Костенко ''Очима ти сказав мені: люблю'' - вірш у виконанні автора - Ліни Костенко

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

[ОленаШокарева]

Авторське виконання - коштовний діамант .

[ArtemKudla]

Дуже гарно.
Вірш чудовий, голос неперевершений!

[ka.]

Заворожує краса поезії Ліни Костенко...

[Chutajmo_ukrajinsjkoju]

Неймовірна жінка-Ліна Костенко! Чудові слова!
Довгих літ життя автору!

Запрошуємо на наш канал, де читають вірші класиків української літератури

[Nat-qgfy]

Як чудово! Велика подяка ліні. Костенко!

[АннаКиївська-ущ]

Спасибі вам, велика поетесо, за ті слова, , як сонце", якими ви і з нами поділились!

[vladUkrOp]

Генiальний вiрш у кращому виконаннi iне заважае нiяке бренчання!!

[ЖеняМарущак-ув]

Таке враження що цю жінку ніколи ніхто не любив

[ВиталийДворецкий-мж]

Дякую неперевершено!!! Полум'ятко.

[НінаКрехович]

Сто разів би повторно слухала ці слова.

[Usersgpt]

Наші крила з вічного сподівання, нажаль((((

[dmytroderez]

Зірка Ліни Костенко, всюди на небосводі

[aleshkaemelyanov]

Деревенская ночь

Язык костра в ночи сияет,
стан, души веток и ветра
ненасыщаемо съедает,
и не боясь с водой ведра.

И чёрный край немного ярче,
какой жуёт зверёк-огонь,
воспламеняясь выше, жарче,
но не касаясь трав и крон.

И оттого вся мрачь теплее.
Отраден чуть прохладный бриз.
И звёзды кажутся белее,
природней вдох и выдох, жизнь!

Здоровьем пышут ароматы,
цветеньем каждый лепесток.
И тут, наверно, есть и клады,
и Бог построил пруд, мосток,

и протоптал сюда дорожку,
и посадил той рощи чащь,
и бросил в пашню перву крошку...
И был сей акт переходящ

на наших предков, нас и внуков...
Наш путь направлен по прямой.
Так пахнет чудом, ночью, луком,
малиной, грушей за спиной,

и плещет хвост красивой рыбы,
что лишь на миг на всё глядит,
испрыгнув из воды с изгибом...
Прекрасна ночь, где я и