filmov
tv
Петра 🇯🇴 Чудо, вирізьблене в скелі і сховане в каньйоні, Йорданія
Показать описание
Із усіх 7 новітніх чудес світу Петру в Йорданії зараз побачити найреальніше. Я б раніше сказала таке про Колізей в Римі, але на сьогодні Йорданія більш дружня для українців ніж Італія, так уже склалася ковідна історія:)
Петра - це не лише «скарбниця», храм Ель-Хазме, що ми всі бачили на інстаграм фото і заставках до відео. Це величезна територія реального міста, яке існувало і будувалося століттями, в різні епохи при різних господарях (ідумеї, набатеї, римляни, візантійці і араби), а потім втратило своє торгівельне значення і було забуте аж до 19го століття. Скарбниця висотою 40 метрів, витесана в скелі, найкраще збереглася і вона сильно вражає, бо виникає перед очима після кілометра-двох проходження вздовж вузького каньйону із височенними стінами, скоріш за все вимитими потоком води. Галявина перед храмом наповнена туристами і місцевими бедуїнами, які там і сплять в печерах, тут все як у старовинному торговому місті - осли, верблюди, коні, діти, попрошайки, собаки і забігайлівки з кавою і чаєм.
Я використала перерву на каву, щоб розібратися на мапі, який маршрут вибрати. І далі погуляла декілька годин найпростішим маршрутом, позаглядала в печери, гробниці, на підлогу венеційської церкви, колони, римський театр, теж повністю витесаний у скелі. Можу сказати, що все там красиво і вражаюче крім величезної кількості тварин, яких на кожному кроці пропонують осідлати. Немає на території навіть так багато туристів як верблюдів і не так важко там ходити, щоб потрібно було їх використовувати, навіть мені із хронічним захворюванням суглобів. Любителі хайкінгу і так виберуть найдовший маршрут або ж ходитимуть 2 дні, візьмуть запас води і їжі і піднімуться подивитися монастир Ад-Дейр. А для людей з інвалідністю чи у похилому віці можна орендувати щось схоже на гольфкарт.
Можу сказати, що вражені будуть усі категорії туристів, а ще багато хто буде втомлений від кількості дітей, які продають усе, від листівок до секретної фотолокації. Такі топові туристичні місця як Петра - магніт для всіх і всього, тому варто наперед знати свою ціль і не відхилятися від маршруту, бо хтось нашептав, що зверху вниз іти легше або що коні входять у вартість квитка (брехня). Я собі вирішила, що на тваринах не катаюся, дітям гроші не даю і на гору заради фото дертися не буду. Тому мені не важко було ввічливо відмовляти «ні, дякую», але не всім це вдається. Локація, яку пропонують секретно за гроші відвідати 100 людей, перестає бути секретною - чи я не права?
Петра стала моїм чудом №4 із 7 і час планувати наступне😃 Як думаєте, яке диве буде далі?
Є Петра у вашому списку обов’язкових до відвідування?
Я українська мандрівниця, подорожую світом без зворотнього квитка. Одночасно повноцінно працюю і подорожую, ділюся своїм життям цифрової кочівниці через блог і відео.
Петра - це не лише «скарбниця», храм Ель-Хазме, що ми всі бачили на інстаграм фото і заставках до відео. Це величезна територія реального міста, яке існувало і будувалося століттями, в різні епохи при різних господарях (ідумеї, набатеї, римляни, візантійці і араби), а потім втратило своє торгівельне значення і було забуте аж до 19го століття. Скарбниця висотою 40 метрів, витесана в скелі, найкраще збереглася і вона сильно вражає, бо виникає перед очима після кілометра-двох проходження вздовж вузького каньйону із височенними стінами, скоріш за все вимитими потоком води. Галявина перед храмом наповнена туристами і місцевими бедуїнами, які там і сплять в печерах, тут все як у старовинному торговому місті - осли, верблюди, коні, діти, попрошайки, собаки і забігайлівки з кавою і чаєм.
Я використала перерву на каву, щоб розібратися на мапі, який маршрут вибрати. І далі погуляла декілька годин найпростішим маршрутом, позаглядала в печери, гробниці, на підлогу венеційської церкви, колони, римський театр, теж повністю витесаний у скелі. Можу сказати, що все там красиво і вражаюче крім величезної кількості тварин, яких на кожному кроці пропонують осідлати. Немає на території навіть так багато туристів як верблюдів і не так важко там ходити, щоб потрібно було їх використовувати, навіть мені із хронічним захворюванням суглобів. Любителі хайкінгу і так виберуть найдовший маршрут або ж ходитимуть 2 дні, візьмуть запас води і їжі і піднімуться подивитися монастир Ад-Дейр. А для людей з інвалідністю чи у похилому віці можна орендувати щось схоже на гольфкарт.
Можу сказати, що вражені будуть усі категорії туристів, а ще багато хто буде втомлений від кількості дітей, які продають усе, від листівок до секретної фотолокації. Такі топові туристичні місця як Петра - магніт для всіх і всього, тому варто наперед знати свою ціль і не відхилятися від маршруту, бо хтось нашептав, що зверху вниз іти легше або що коні входять у вартість квитка (брехня). Я собі вирішила, що на тваринах не катаюся, дітям гроші не даю і на гору заради фото дертися не буду. Тому мені не важко було ввічливо відмовляти «ні, дякую», але не всім це вдається. Локація, яку пропонують секретно за гроші відвідати 100 людей, перестає бути секретною - чи я не права?
Петра стала моїм чудом №4 із 7 і час планувати наступне😃 Як думаєте, яке диве буде далі?
Є Петра у вашому списку обов’язкових до відвідування?
Я українська мандрівниця, подорожую світом без зворотнього квитка. Одночасно повноцінно працюю і подорожую, ділюся своїм життям цифрової кочівниці через блог і відео.
Комментарии