Діду, прийом - Людмила Хомяк (вірш Катерини Бабкіної)

Вірш "Діду, прийом..."
автор - Катерина Бабкіна
Читає Людмила Хом'як
#читайСвоїх

Підтримуємо флешмоб #читаємоВголос #віршіПротиПаніки
і Вас запрошуємо😉
Правила прості:
✔️Читаємо на відео вірш, що подобається
✔️Постимо із зазначенням автора вірша та того хто читає
✔️Додаємо до посту два хештеги #читаємоВголос #віршіПротиПаніки
І запрошуємо друзів долучатись😉

Така АртТерапія відкриває не знавані раніше здібності та розширює горизонти можливостей

Діду, прийом. Я виросла, дістаю до педалей
і легко орієнтуюсь по моху в хащах нічного саду.
Їжджу на автоматі – нашим зрадила ідеалам.
Мені вже не так цікаво, що же там далі,
тим більше, що стільки із того “далі” тепер позаду.

В шахи не граю. Все ще не вивчила поіменно
всіх бородатих гуру твого наукового комунізму.
Не народила, не зустріла справжнього мена,
стріляла в публічному місці, падала п’яна в Сену –
нічим пишатись, все радше із списку “різне”.

Ти би розслабився - всі навколо дорослі,
анітрохи не діти.
Нікому нічого не винні, все робимо швидко і не навзаєм.
Постійно не вистачає на щось, без чого ніяк не можна радіти,
втім, там, де ти зараз є, ти значно краще знаєш,
що таке “немає часу”, і що часу взагалі немає.

Мама не вийшла заміж, в мене все та ж освіта,
курим удвох на балконі і їздимо часом за місто.
Я засинаю без казок і платівок, але на початку літа
прокидаюся часто і захлинаюся від повітря, світла і світу,
цього прекрасного світу, який не ясно з чим їсти.

Катерина Бабкіна