Советская культура в 1920 - 1930-е гг. Видеоурок по истории России 11 класс

[Kknnhgvcdssxcgyh]

Спасибо от тех, кто недочитал в школе!

[llzzxsh]

Отличные передачи, спасибо вам большое. Смотрю и плАчу....

[Denchik]

очень помогает каждое видео
спасибо )

[zionXXI]

Какая может быть связь между Лениным и репрессиями духовенства в конце 30х?

[EvgeniiGilevic]

Как-то рано про репрессии, в начале 20-ых годов только формировался СССР как государство

[rvagtj]

не понимает, что такое культура. Несколько раз подчеркнул, классовую борьбу, ми не разу не сказал, что цель культуры как раз в классовой солидарности, появлении советской нации, и классовая дружба народов мира. говоря по простому, цель - показать что такое справедливый человек, настоящий мужчина, творец и защитник. Если бы сравнил с современным искусством, то стало бы понятнее.

[Yura.]

К современной творческой интеллигенции такие же требования, только уже капиталистической формации. Попробуй напиши или сними что-нибудь о классовой борьбе или пролетариате!🤦‍♂️

[redrocknrolla]

Блин. Теперича ведь совсем культуры нет... Советское кино и современное к примеру...

[nazaren]

Масове искство тоди би вчиль Марксизма тепер просто масве понтне и интрсне очин болшму колчству лудй

[nazaren]

Сиво 4 клса си матимут кажи .1 Бабшка по мами маль лишу 3 класа .Бабшка по тату зато мала више обрзваний

[nazaren]

Дажи посль цензри ви СССР соще насльй йаке живе псть СССР стрнх нирзмиюут минси цинзуру

[kwoxbdz]

Типичный красный историк, восхваляющий радикалов захвативших власть в 17 году и очерняющий Российскую империю.

[govdwsv]

не могу согласиться с мнением о том, что большинство крестьян были безграмотными. на самом деле, они знали древнерусский, дореволюционный язык очень хорошо: знали кучу пословиц, поговорок. просто их язык был архаичнее, чем язык в городах. вообще крестьян назвали безграмотными сами советяне, введя свой какой-то совершенно другой непонятный язык с сокращениями без ятей и ерей, который вообще мало кому был понятен. эта ренновация языка воспитала целое поколение людей, которые и старым языком пользоваться не могли, и освоить новый им было очень сложно.

[GalValentina]

XX століття Україна
1900 — і наступні роки. Цензура вилучає з текстів такі слова, як «козак», «москаль», «Україна», «український», «Січ», «Запоріжжя».
1903 — заборони ромови українською мовою.
1908 – оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
1910 – наказ Столипіна- закриття всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 – постанова VII дворянського з'їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії[7].
1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси[7].
1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви[7].
1918 – захопивши Київ, московсько-більшовицькі інтервенти за кілька днів розстріляли 5 тисяч осіб, які розмовляли українською мовою, носили український національний одяг або у кого в хаті висів портрет Т. Шевченка[7].
1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування» України.
1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур — міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша[7].
1924 – закон Польської республіки «Lex Grabski» про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях[7].
1924 – закон Королівства Румунія про зобов'язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах[7].
1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові[7].
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації»[7].
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації» і знищення більшості українських письменників. З українського правопису вилучено літеру «Ґ»[7].
1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців[7].
1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови[7].
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей»[7], відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення[7].
1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів[7].
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія[7].
1961 – XXII з'їзд ЦК КПРС проголосив політику «злиття націй», що, по суті, означало тотальне зросійщення народів СРСР[7].
1962 — репресії проти захисників української мови[7].
1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою[7].
1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві[7].
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда»[7].
1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти — радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію[7].
1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»)[7].
1978 – на Чернечій (Тарасовій) горі у Каневі спалив себе Олекса Гірник (з Калуша) на знак протесту проти русифікації України[7].
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»)[7], яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури; директива колегії Міносвіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення помосковщення.
1984 – початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української[7].
1984 – наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову[7].
1989 – постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної»[7].
1990 – прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної[7].