Без кохання. ВІРШ. Мирослав Манюк. Збірка 'Лірика'.

БЕЗ КОХАННЯ

Зелена трава кругом вже росте,
Солов'ї співають до рання,
Шпак закінчив свій політ і проте
Я вже залишився без кохання.

Весна так хутко до мене прийшла,
Течуть струмки, їх чути дзюрчання.
Весною любов від мене пішла
І я залишився без кохання.

А коли я зустрічаю тебе,
То серце рветься, важке зітхання...
Ну навіщо ти кинула мене?
Навіщо я живу без кохання?

Поглядом зустрінуся з тобою,
Відчуваю вогонь сподівання.
На мене не дивись ти з журбою,
Адже все одно я без кохання.

05.04.1999.