Сексуальна травма дівчинки спричинена батьком | Помилки виховання доньки | Психологія підлітка

preview_player
Показать описание
Сьогодні ми роздивимось помилки виховання доньки, які роблять батьки, а саме сексуальна травма дівчинки спричинена батьком. Пишіть у коментарях, чи був ваш батько агресивним до вас, чи помічали ви знеціння з його сторони?

Створюємо разом україномовний ютюб! Донати на розвиток каналу «Психологія українською»!

🔗Посилання на банку
🔗Посилання на buymeacoffee

💳Номер картки банки 5375 4112 0830 2914
💳Монобанк 4441 1114 0032 0150 Латуненко Юлія Евгенівна
💳Приватбанк 5363 5420 1871 0062 Латуненко Юлія Евгенівна

Мене звати Юлія Латуненко. Я фаховий психолог з досвідом роботи більше ніж 18 років.

- Маю базовий диплом Національного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 2022 по 2023 працювала психологом в Uniklinik (Essen, Germany);

- Я є сертифікованим гештальт-терапевтом, арт-терапевтом, сімейним психологом і я працюю з клієнтами з усього світу онлайн.

- Я маю клінічний досвід роботи в онкологічних стаціонарах медичних закладів України та Німеччини. А саме, в Національному інституті раку (м. Київ) та Університетській клініці Німеччини (м. Ессен).

- Розробник онлайн-програм, серед яких: "Академія професійного батьківства", "Вища батьківська освіта" (ВРО - Фаза росту), «Не вмирай, кохання. Таблетки для стосунків", "Сепарація дорослих дітей від батьків";

- Автор книги нон-фікшн “Материнський сценарій” видавництво «Бомбора» (Москва, 2021), гонорар віддано на користь будинків для дітей-сиріт в Грузії;

- Автор єдиної на пострадянському просторі «Програми соціально-психологічної адаптації онкохворих дітей та їх сімей» (2007 р.), яка була видана італійським благодійним фондом Soleterre, перекладена англійською та схвалена італійськими психологами та арт-терапевтами, що працюють в онкологічній дитячій клініці Мейер у м. Флоренція. Ця програма пройшла апробацію також на базі Національного Інституту раку (м. Київ).

Підписуйтесь на мене у соціальних мережах:

Не забувайте підписуватися на мій YouTube канал, щоб не пропустити мої наступні відео.

📌Для запису на консультацію додавайтеся у Skype julyla2011 або пишіть повідомлення на WhatsApp, Viber, Telegram, Signal за номером +380632180898.

Підписуйтесь на мій канал!

#юліялатуненко #Помилкивиховання #Психологіяпідлітка
Рекомендации по теме
Комментарии
Автор

Мій батько був лиш номінальним більшість часу. Але коли в мене почали рости груди і він помітив, як я трохи згинаюсь, щоб це приховати, він реально зміг підібрати доброзичливі слова(як я тоді відчула). Він сказав, що жінкою бути - це нагорода, тим паче гарною. І що я маю пишатися своїми персами і жіночим тілом загалом і нікому ніколи - ніколи не дозволяти вселити в мене комплекси! І я вдячна батьку за це!

Ольга-пбы
Автор

Надзвичайно вам вдячна за ваш канал. Ви обговорюєте дуже важливі теми. Мій батько завжди був байдужим і холодним до мене. Мама-нарцис постійно його принижувала, знецінювала, ображала. Його це влаштовувало… Він і сам любив принижуватися перед іншими і принижувати нас, дітей… Я відверто соромилась батька, зневажала його. Батьки били нас коли ми були дітьми. Я розумію чому у мене були проблеми з хлопцями у підлітковому віці. Хоч вони і звертали на мене увагу, я не вміла будувати з ними стосунки. Мізки мені вправив мій перший хлопець коли зрадив мене… Я звісно йому не пробачила, але зробила висновки, котрі допомагали мені будувати стосунки з протилежною статтю.

katerynarusakova
Автор

Давно, чому на початку відео ви сказали, що це відео не доя чоловіків…
Я вважаю, що татам потрібно це знати в першу чергу.

Ivannaharp
Автор

Щиро дякую за чудове відео🌸
В мене тато був обережним, хоч акцентував, що раз в мене почались місячні, то я вже зріла дівчина, і мені це неприємно зараз згадувати.А от мама любила влаштовувати бойкоти і дуже тривалі, що також досить вплинуло на моє подальше життя.

Олена-ьу
Автор

Дякую, що проговорили таку важливу тему, про це не мало і неохоче знімають відео психологи, не кажучи вже про міжособистісне спілкування, ще раз спасибі ❤

Natali_jersey
Автор

Мій батько сказав коли я стала підлітком : " Наскільки я тебе любив, настільки зараз ненавиджу". Це мене шокувало. Досі пам'ятаю.

ІннаТалалай-йю
Автор

Дякую, Юля, цікаво було Вас слухати!

ТамараПетрук-ыб
Автор

Дяеую. Дуже важлива тема.Мій батько був дружнім і добрим, але не надто цікавився мною взагалі. Дітьми займалась мама.Лише вона вирішувала, що для нас корисно.Такий стан речей не вплинув гарно на наше доросле життя.
Дужк сумний приклад поведінки батька з вашого дитинства.🐈💙💛🌷

RiyaMa
Автор

Дякую. Покажу це відео своєму чоловіку. Хай готується)))
Героям Слава!

JuliKuba
Автор

Дякую Вам, Юліє!
Ви робите велику справу!

lanaclover
Автор

Трішки волосся дибом від наслідків батьківського виховання донечок. Як би хотілося, щоб всі ці дівчата, які є сьогодні дорослими жінками, повірили, що вони точно не такі або значно більші, ніж думка їхнього батька про них. Що вони гідні і варті хорошого ставлення, хороших стосунків, класного сексу, достатку і т.д.
Щодо особистого, то я не можу назвати свого батька ідеальним, робив багато помилок, непедагогічно виявляв своє занепокоєння, можу сказати, що як мені видається, що на мене це дуже сильно не вплинуло в негативному плані. Я така людина, яка завжди прагне до пізнання нового, докопатися до суті, яка критично осмислює, глибоко аналізує і не сприймає абсолютно все на віру. Через добре розвинену з дитинства здатність до рефлексії (хто-зна чому і звідки це у мене, я досить виражений екстраверт, а не інтроверт), я намагалася чітко зрозуміти і розібратися, чому я так роблю, чому у мене сформувалася така думка, що насправді стоїть за цією моєю рисою характеру тощо. Тому завжди у мене були в собі впевненість (наприклад, в молошому шкільному віці, я розуміла, що хтось мене критикує, але я не така, це він мене прото не розуміє і не знає), навіть самовпевненість ( з підліткового віку десь до 20 років орієнтовно), і тепер я вважаю, що є вже більш-менш-адекватна самооцінка і розуміння себе. Тому чужі слова в свою сторону завжди "попрацьовувала".
Щодо батька, який має уникати тему сексуальності у спілкуванні з дівчинкою, категорично не згідна. Ми з чоловіком і наші діти вже ті покоління, які приймають свою тілесність, де не соромно говорити про секс, місячні, де називаються речі своїми іменами. Хоч з нами з чоловіком в нашому дитинстві про секс і фізіологічні осоливості людини розказували мало, але нам це не заважає говорити багато і вільно. І з чужими чоловіками я теж вільно можу розмовляти на різні (раніше, "соромні") теми і дуже радію, що є багато адекватних чоловіків, жінок, татів та матусь в моєму оточенні. Хочу навести один з яскравих прикладів, історію однієї з подруг, де тато якраз найкраще розповідав і підтримував доньку в питаннях місячних, стосунків, сексу, різноманітних переживань. І це з позиції батьківської любові, без жодного сексуального підтексту. Він просто дуже легка і опенміндед людина (зараз таких чоловіків немало, а тоді це було рідкістю), я сама відчуваю його доброзичливе батьківське ставлення на собі, самій легко і комфортно (і навіть, надихаюче) в спілкуванні з цим чоловіком, коли іноді ми бачимося.

oyat
Автор

У мене повна сім'я. З трьох років батько, якщо я у чомусь провинилася, знімав з мене колготи, труси і бив по голій ж. Під час цієї дії завжди була присутня бабуся, і чомусь мовчки дивилася на це. Пам'ятаю, як у дев'ятому класі на мене батькові наскаржилися вчителі і він прийшов, роздягнув мене до трусів і побив до крові. Коли мене зґвалтував чоловік у 25 років, я попросила батька захистити мене, на що він сказав - "ти сама винна, тому що ти - повія". Зараз ми начебто нормально спілкуємося, а мені постійно здається, що він мене хоче. Жахливе відчуття.

sofiia
Автор

Дякую 💛💙за те, що ділитися цінною інформацією 🌹🌹🌹🌹🌹
Будьте здорові і щасливі 🙌

НА-ДіЯ-лл
Автор

Хто прожив важкі голодні 90-ті ото було: на емоції, спостерігання змін і на ніяке спілкування часу не було -всі по роботах. Батьки тоді взагалі були по закордонах, діти - з бабою. Статеве виховання - старші дівчата з вулиці. ;) В мене щось є соціопатичне з тих часів. Слабко розвинені якісь емоції, шукаю фінансової підтримки. Почала задумуватись. Таки час полічити голову - до психотерапевта. Та я не одна така. Нас таких багато. То були 90-ті. Хоча непогано жили як на наше село. Але відчуття що «от от і знов якась біда буде» було в такій нестабільній країні як ми мали.

Maria_Hygien
Автор

Мене батько дуже жорстоко бив і взагалі батьки не звертали уваги на мене. У підлітковому віці одного разу я навмисно отримала в школі двійку і зробила це відомим батькам, щоб хоч трохи привернути увагу. Але того разу батько мене дуже жорстоко побив і припинив лише коли я зробила вигляд, що він злама мені руку. Я давно вже доросла, чи треба казати, що сексуального життя у мене немає

AB-cdjz
Автор

Та там потрібно вчитися бути гарним татом😊

ЛарисаЗаболотна-ьк
Автор

Так, це правда про батька і дівчинку підлітка!!

happiness
Автор

Послухала вже декілька відео і все більше переконуюсь, що в країні у нас чомусь люблять лікувати неіснуючі ніде в світі діагнози і психологи чомусь теж вважають, що більшості потрібна допомога психолога. Але це не так, бо такої допомоги потребує невелика частина людей, а всі ми просто живемо життя таким, яке воно є. Так, багато із нас зараз переживають страшні часи разом із своїми дітьми і щоб їх пережити треба менше концентруватися на внутрішньому, а просто жити.

MsSVETALA
Автор

💙💛 Щиро дякую Вам, за надзвичайно важливу інформацію ❤

nataliakosar
Автор

Коли я була підлітком батько не був ні агресивним, ні відстороненим. Але він іноді жартував з приводу моїх змін в тілі, це було неприємно чути. А так як мама була холодна і мало взагалі з нами з сестрой говорила, то батько намагався нам розказувати про секс. Але це було настільки недолуго і чесно неприємно все те було слухати від батька.😢

КатеринаМарченко-ро