ДИТЯЧА ПСИХОЛОГІЯ: сварити чи любити? Як виховувати дітей! Що робити з істериками та оточуючими?

Чи можливо виховати дітей аби вони не пішли потім до психолога, відпрацьовувати дитячі травми?

Мамське відео, але не лише для мам буде корисне! Бо діти - це складова всього нашого соціального серовища.

Про виховання дітей, про батьків та соціум, про істерики та емоційне вигорання.

Про "заспокойся, або зараз вкраду" або як не дати дитину скривдити?

______________________________________________________________________
Спілкувалася з психиатринею Юліаною Маслак
______________________________________________________________________
телеведуча, радіоведуча, дослідниця української мови в інстаграм
_____________________________________________________________________
Підтримайте нову серію О! Подкасту ❤️ Буде пізнавально!
🔗Посилання на банку
💳Номер картки банки
5375 4112 0283 6552
____________________________________________________________________
Приват:
4149 4999 9049 8709
______________________________________________________________________
Стосовно рекламної інтеграції звертайтеся у інстаграм ведучої чи пишіть на пошту:

[ЮліяПилипів]

О, Боже!!! Це настільки повчально і класно, що Вам необхідно зняти ще 38 випусків і саме з цією психологинею! Гарна робота, важлива тема, дівчата супер👍👍😘

[ЛідіяБєляєва-Герасімова]

Коли пані Ольга заговорила про підтримку мам, я згадала ситуацію в своєму житті.
Було це років 2-3 тому. Зайшла за продуктами у "Сільпо" і на касі переді мною була пані з немовлям на руках, вона робила великі закупи і все ніяк не могла впоратись з тим, щоб скласти продукти в пакет, бо ж дитина не у візочку, а на руках і капризує. Мені, чесно кажучи, було ніяково, але, переборовши свій сором, я запиталась, чи можу допомогти. Пані з радістю погодилась, а потім ще мене й додому підвезла.

[ТаняЛуцак-шз]

У нашій країні так бракує безкоштовних курсів про батьківство! Коли у батьків, які в очікуванні дитинки, стоїть завдання обов'язково відвідати навчальні курси по батьківству, а не на їхній розсуд, читати потрібну літературу чи ні! Як на мене, у суспільстві залишилося дуже багато радянських стереотипів, переконань, принципів, щодо виховання дітей. Я мама, я читаю потрібну літературу, я хотіла своєї дитини, АЛЕ !!! Батьківство - це не про очікування, а про реальність!
Дякую за випуск! Дуже потрібна тема❤

[maribondarenko]

Коли хтось з чужих дорослих говорить щось накшталт "зараз я тебе заберу". Я завжди звертаюсь до своїє дитини і кажу: не хвилюйся, я зараз викличу поліцію і поліція забере оцього дорослого за те що він має намір вкрасти тебе. Я тебе нікому не віддам. Найчастіше "добрі дорослі" хутко зникають після таких слів

[ShaLena_Vilna]

Дякую, що доносите до людей адекватні реакції на поведінку навколишніх, щоб батьки зрозуміли, що треба казати стоп усім тим, хто каже подібні дурощі .

[Nadya]

Дякую вам дуже за випуск. Я мама дитини з РДУГ, донці 4.8. Коли я народила з перших секунд, хвилин, годин пішло все НЕ так, як описували інші. Дитина НЕ спала весь час, вона весь час не спала, вона не їла у потрібній кількості, вона верещала від народження до 1.5 роки безперервно вдень та вночі. Я не знала що таке сон 2 роки. Я пережила післяпологову депресію. Ми пройшли поганий набір ваги, проблеми з шлунком, кольки, гази, зуби, регреси сну, скачки росту і т.д. А потім я думала що у 1.5 роки була остання криза. Але ні. Потім почалися кризи 2, 3, 4 і я зрозуміла що це не скінчиться ніколи. У 3 роки почалися страшні істерики і тривали до 4.5. Я сиджу на антидепресантах з початку війни. Тепер я боюся ще одної дитини як вогню, бо мені ДУЖЕ важко бути мамою. Я обожнюю свою донечку, я не жалкую що стала мамою, лише жалкую що не знала про РДУГ, психіатрів, антидепресанти та післяпологову депресію. У мене ще буде довгий і непростий шлях. Я усвідомлюю це і буду намагатися підтримувати свою дитину як можу, бо як виявилося, я теж маю РДУГ з дитинства, про який тоді просто ніхто не знав.

[Єва-бэ]

Слава Богу беруть інтерв'ю в інтелектуальних, сучасних, розумних людей. Тема дуже актуальна, побільше відкривайте дану тематику, бо дуже мало інфи щодо психології дітей

[alinavorontsova]

Найкрутіша психіатриня, дууууже фахова, тепла і чуйна. Дякую Олю! За цікавих людей у твоїх подкастах

[maribondarenko]

На словах "дякую, що ви вижили" мені аж сльози підступили :)

[Ihrashkyyou]

Дуже цікавий подкаст, як завжди, але хочеться ще почути про психічне виховання підлітків, а саме як виправити ті всі помилки, які були зроблені у маленькому віці

[ТаняКоса]

Псилогиня просто супер! Дуже корисний подкаст і сподіваюся ця тема буде розвиватись, так як в українському ютюбі дуже мало інформації про виховання дітей❤
Авторка каналу, удачі і розвитку🎉

[margo]

25:50 Як молодша в родині підтверджую, я рада, що це почує більше людей. Так як батьки були на роботі за мною доглядав брат. А він сам бувши дитиною та ще травмованою не розумів, що кричати "хватіт плакать" та робити загрозливі рухи це погана ідея й маленька я ще дужче плакала, думаючи "що, так складно пожаліти та заспокоїти?" (принаймні мені цей момент яскраво запам'ятався)
Дякую за важливий подкаст. Адекватність повинна йти у маси!

[НаталіяСквирська]

Дякую, дуже чудовий контент, якщо можна в наступному випуску про підлітків 15+, дякую

[marynazhovna]

Неймовірно цікавий подкаст!🔥 Дякую за корисну інформацію для розуміння як дітей, так і дорослих, що ще важливіше!🙏

[nataliyabalazyuk]

Дякую! Було дуже цікаво розкрили багато тем, але хочеться продовження😊 також цікаво було б почути від Юліани список літератури, який можна рекомендувати батькам в поміч❤

[annakobzar]

Обіймаю батьків і дякую за подкаст. Приємно вас слухати і ці ваші дотепні жарти розслабляють.

[oopsnails]

Я хочу щеееееее!! Підписуюсь і чекаю знову це психологиню . Дуже дякую за таку красиву українську мову ❤

[mariafilias]

Дуже цікавий подкаст! Оля задає гарні питання, які прямо хочеться запитати)
Так хочеться навчитися бути гарною мамою і більше себе стримувати в потрібні моменти😊

[ShaLena_Vilna]

І раніше чула, що діти не бувають без істерик, але моєму синові 25 і чудовий самодостатній дорослий чоловік і у нього не було істерик, принаймі таких класичних. Чи може це від того, що я ще на самому початку, у саму першу мить бачила, що синочку не те личко, але не ті міні рухи, то я зразу зупинялася, обіймала, дуже лагідно розмовляла, поясняла, що скоріше за все з ним відбувається і істерик не було зовсім через це. І підлітковий вік був спокійним, у повазі, і пройшов зовсім непомітно. Слухаючи вас розумію, що мені пощастило, і мені достався син, котрий від самого народження був схильний прислухатися до розмов))
Співчуваю тим батькам, котрим доводиться жити з цими етапами у житті дитини.
PS а інколи думаю, що вела себе саме так бо моя мати усе дитинство так пресувала від коли я себе пам'ятаю, хоча я по її словах і так була лагідною спокійною дівчинкою, що той прес і ту напругу я так запам'ятала як катування емоційне і тому з самої середини, з нутроща себе, вела себе з синочком максимально протилежно.

[АнастасіяСташевська]

Це дуже важлива розмова. Дякую вам за вашу роботу. Тут багато любові і мудрості.