Прихильник жорсткого курсу

Після вбивства другого квітня, за старим стилем пятьнадцятого квітня, 1902 року, міністра внутрішніх справ царської Росії Дмитра Сипягіна, його наступником було призначено В'ячеслава Плеве. На відміну від свого попередника, він різко контрастував з реформаторськими зусиллями людей з оточення міністра фінансів Сергія Вітте. Які, доречі як і ліберальна опозиція, бачили передумовою розвитку сучасної Російської імперії, заміну автократичної системи на конституційну монархію. Плеве ж знаходиться на іншому боці. Він перебуває під впливом групи навколо Костянтина Победоносцева, прихильника необмеженого самодержавства, чий вплив на провідних людей в оточенні царя є однією з причин реакційної російської політики. Тому Плеве вважав, що не реформи, а насильство зверху є єдиним засобом проти студентських протестів, страйків і селянських заворушень. У березні в інтерв'ю французькій газеті Le Matin він заявив: «Сила революції полягає виключно в слабкості поліції».
#УГФ #українськийгенеалогічнийфорум #історія

Таймінг ⏱️
00:00 Вбивство Сипягіна 2 (15) квітня 1902 року
00:16 Коло Сергія Вітте та ліберальна опозиція
00:38 Вплив Костянтина Побєдоносцева
00:55 Сила революції полягає в слабкості поліції