filmov
tv
Фрідріх Шиллер 265 років від дня народження!
Показать описание
10 листопада виповнюється 265 років від дня народження Фрідріху Шиллеру, німецькому поету, філософу, професору історії, теоретику мистецтва і драматургу, представнику напрямів «Буря і натиск» і романтизму в літературі, автору «Оди до радості», змінена версія якої стала текстом гімну Європейського Союзу. За фахом спочатку військовий лікар. Увійшов в історію світової літератури як палкий захисник людської особистості. Протягом останніх сімнадцяти років свого життя (1788—1805) дружив з Йоганном Гете, якого він надихав на завершення його творів, що залишились у чорновому варіанті. Цей період дружби двох поетів і їхня літературознавча полеміка увійшли в німецьку літературу під назвою «Веймарський класицизм».
Твори Шиллера із захопленням сприйняли не тільки в Німеччині, але й в інших країнах Європи. Одні вважали Шиллера поетом свободи, інші — поетом буржуазної моральності. Доступні мовні засоби і влучні діалоги перетворили багато рядків Шиллера на афоризми. У 1859 році сторіччя від дня народження Шиллера відзначали не лише в Європі, а й у США. Твори Фрідріха Шиллера цитували напам'ять, з XIX століття вони ввійшли до шкільних підручників. Згідно зі згадками в ранніх творах, Тарас Шевченко був знайомий з творами Шиллера й певною мірою перегукувався з його ідеалами боротьби проти поневолення.
Після приходу до влади в 1933 році німецькі націонал-соціалісти намагалися представити Шиллера «німецьким письменником» у своїх пропагандистських цілях. Однак у 1941 році постановки «Вільгельма Телля», як і «Дона Карлоса», було заборонено за наказом Гітлера.
Шиллера поховано в ніч з 11 на 12 травня 1805 року на веймарському кладовищі Якобсфрідгоф у склепі Касенґевольбе, спеціально відведеному для дворян і шанованих жителів Веймара, які не мали власних фамільних склепів. У 1826 році останки Шиллера вирішили перепоховати, але вже не змогли точно ідентифікувати. Вибраний довільно прах був перевезений до бібліотеки герцогині Анни Амалії, а череп поета деякий час перебував у будинку Гете, який написав у ці дні (16–17 вересня) вірш «Реліквії Шиллера», відомий також під назвою «У спогляданні черепа Шиллера». 16 грудня 1827 року останки були поховані в князівській усипальниці на новому кладовищі, де згодом поруч зі своїм другом згідно із заповітом був похований і сам Гете.
Твори Шиллера із захопленням сприйняли не тільки в Німеччині, але й в інших країнах Європи. Одні вважали Шиллера поетом свободи, інші — поетом буржуазної моральності. Доступні мовні засоби і влучні діалоги перетворили багато рядків Шиллера на афоризми. У 1859 році сторіччя від дня народження Шиллера відзначали не лише в Європі, а й у США. Твори Фрідріха Шиллера цитували напам'ять, з XIX століття вони ввійшли до шкільних підручників. Згідно зі згадками в ранніх творах, Тарас Шевченко був знайомий з творами Шиллера й певною мірою перегукувався з його ідеалами боротьби проти поневолення.
Після приходу до влади в 1933 році німецькі націонал-соціалісти намагалися представити Шиллера «німецьким письменником» у своїх пропагандистських цілях. Однак у 1941 році постановки «Вільгельма Телля», як і «Дона Карлоса», було заборонено за наказом Гітлера.
Шиллера поховано в ніч з 11 на 12 травня 1805 року на веймарському кладовищі Якобсфрідгоф у склепі Касенґевольбе, спеціально відведеному для дворян і шанованих жителів Веймара, які не мали власних фамільних склепів. У 1826 році останки Шиллера вирішили перепоховати, але вже не змогли точно ідентифікувати. Вибраний довільно прах був перевезений до бібліотеки герцогині Анни Амалії, а череп поета деякий час перебував у будинку Гете, який написав у ці дні (16–17 вересня) вірш «Реліквії Шиллера», відомий також під назвою «У спогляданні черепа Шиллера». 16 грудня 1827 року останки були поховані в князівській усипальниці на новому кладовищі, де згодом поруч зі своїм другом згідно із заповітом був похований і сам Гете.